Українська армія досі не отримала 48 бронетранспортерів БТР-4Е через те, що державний завод закупив не ту сталь, але намагається довести, що все зробив правильно.
Про це йдеться у матеріалі Bihus.info.
Ще в 2016 році Міністерство оборони замовило БТРи у Харківського конструкторського бюро машинобудування (ХКБМ), який входить до концерну Укроборонпром.
Спочатку створювати техніку планували з української сталі марки 71, яка є базовою для БТР-4, але через довгий виробничий ланцюжок зробити цього не вдалось — завод у Лозовій на Харківщині замість 48 готових корпусів поставив лише 20 недороблених.
У зв’язку з цим у грудні 2018 року ХКБМ замовив 33 тонни фінської сталі марки Miilux Protection 500 у офіційного дилера виробника, польської фірми Texprotect.
У березні 2019-го сталь привезли в Україну, але спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту, забракував сталь через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам.
Читайте такожВ Україні успішно випробували модернізований БТР-50 (фото)
Так, ще в 2015 році на замовлення ХКБМ Інститут електрозварювання ім. Патона провів дослідження, яке встановило, який саме вміст легуючих елементів (корисних складових на кшталт нікеля та марганця) і шкідливих домішок (на кшталт сірки та фосфору) має бути в металі, щоби шви корпусу БТР були зварені нормально, і сталь не втратила бронеякість.
Склад сталі харківський завод мав обговорити з постачальником одразу, але у договорі щодо фінської сталі цього немає. Ця сталь якісна, але все одно не відповідає визначеним вимогам.
Утім, керівництво ХКБМ вирішило вмовити Міноборони використати куплену партію фінської сталі. Наполягав зокрема директор заводу Олексій Бабіч, який і підписував угоду про поставку фінської сталі.
«Бабіч на той час узагалі-то був відсторонений концерном через скандал із розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці — він виявився одним із фігурантів. Однак навіть не маючи повноважень на заводі — він проводив нараду, на котрій переконував працювати саме із фінською сталлю», — зазначають журналісти.
У підсумку завод та Міноборони вирішили провести нові дослідження і «відстріл» як цілих шматків купленої сталі, так і зварених швів. Остаточно ці дослідження ще не завершили, але Інститут Патона зокрема встановив, що фінську сталь можна використовувати для БТРів лише за умов додаткових робіт — приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі.
Через це БТРи армія досі не отримала — завод вважає, що сталь нормальна і можна використовувати її, ставлячи підкладки, а спецпідрозділ Міноборони каже, що замовляв не такі БТРи.
«Міністерство виставило заводу штраф на 82 мільйони гривень за зрив контракту. Завод же хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться з міністерською прийомкою щодо її рішень по відбракуванню металу. За останньою інформацією, на ХКБМ із запланованих півсотні машин наразі зібрана лише чверть, із тих корпусів, які спромігся за цей час виготовити Лозівський завод із українського металу», — йдеться у матеріалі.
