Те, що зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним в Хельсінкі була дипломатичною катастрофою для США, поза сумнівом. А незрозумілі пояснення про те, що президент Америки «випадково» кинув під потяг свої спецслужби на догоду Росії, не витримують критики. Однак, найбільше програти може якраз Україна - забута західними ЗМІ країна, чиї солдати продовжують помирати на війні проти Росії і її маріонеток. Про це на сторінках The Guardian пише американська журналістка українського походження Наталія Антонова.
«Після Хельсінкі я часто чула від людей з України фразу: «Наші загиблі хлопці ніщо для Трампа». Хочемо ми про це знати чи ні, але Україна досі кровоточить через конфлікт на Донбасі. І США нібито виступають разом з українцями проти погроз Володимира Путіна. Однак, адміністрація Трампа була від початку непослідовною у своєму підході до Росії. І підозри, що Росія втрутилася у вибори, щоб допомогти Трампу прийти до влади, грають велику роль в цьому», - пише вона.
Читайте такожСвітові ЗМІ про зустріч Трампа і Путіна: американець благав Кремль про кращі відносини
Автор вважає, що нинішній американський президент не чекав, що переможе на виборах у 2016 році. І тепер він боїться здатися нелегітимним. Саме тому доводиться спостерігати за тим, як Путін спокійно розповідає своїм державним ЗМІ про те, що він з Трампом поговорили, як краще врегулювати конфлікт в Україні. Путін не розкрив би так багато, якби не був точно впевненим, що не залежно від того, що було сказано, це піде на користь Росії у довгостроковій перспективі. Тому що Трамп намагається здаватися хорошим, принаймні, в конкретний момент.
На відміну від більшості американців, українці звикли до зухвалих політичних зрад. Це те, з чим їм доводилося мати справу знову і знову, включно зі зрадою їхньої безсоромно корумпованої політичної еліти на тлі насильства і обману з боку Кремля. Автор додає, що попри те, що громадянське суспільство в Україні вступило в нову еру після Євромайдану перед лицем екзистенційної загрози з боку Москви, місцевий політичний істеблішмент лишився набридливо скандальним і таким, що не викликає довіри.
Читайте такожWall Street Journal: Росія теж невдоволена поведінкою Трампа на зустрічі з Путіним
«Спостерігаючи за шоковою реакцією на зустріч, я лише хотіла сказати друзям американцям те, що для більшості українців очевидно: президент Трамп більше переймається власним брендом і репутацію «укладача угод», ніж національною безпекою і відстоюванням свого народу. Для більшості американців це огидне відкриття, яке розчаровує. Для більшості українців – це лише політика», - пише автор.
Водночас, не варто забувати, що Трамп дуже непослідовний у багатьох питаннях, не кажучи вже про зовнішню політику. Путін, який тепер відкрито визнав, що хотів, щоб Трамп переміг, хоч і заперечив втручання у президентські вибори, пам’ятає про це. Це одна з причин, чому російський автократ з оптимізмом і водночас пересторогою ставиться до Трампа. На думку Антонової, Путін надто довго перебуває при владі, тож його політичні інстинкти могли притупитися. Втім, у розвороті американського президента щодо російського втручання у вибори, швидше за все, не було несподіванки для нього.
Український уряд, попри всі свої помилки, теж це розуміє. Ось чому гучної реакції Києва після подій у Хельсінкі не було. З одного боку, Україна стала заручницею великої гри, чи точніше великого хаосу, який відбувається на світовій арені. А з іншого - бажання Трампа бути політичним меншовиком, не згадуючи про його очевидну тягу до лестощів, може означати, що Україна здатна отримувати швидку вигоду, коли американський президент раптом вирішить, приміром, що йому потрібно мати більш героїчний вигляд чи коли станеться сварка з Путіним.
Автор нагадує про знамениту вказівку покинути будь-яку надію над входом у пекло Данте Аліг’єрі. Тим же, хто хоче сьогодні увійти в «політичне пекло», варто відкинути будь-який здоровий глузд. Від байдужості Трампа в Хельсінкі до його спроб пом’якшити ситуацію потім - картинка здається знайомою тим, хто пильно стежить за Білим Домом. У будь-якому рішенні обов’язково потрібно враховувати его Трампа, але його радники, схоже, цього не роблять.
Для тих, хто в Києві і Лондоні, найкраще було б зараз триматися і чекати завершення шторму. Для тих, хто у Вашингтоні, час опиратися химерному і нищівному статусу-кво з усіх сил. Інший урок, який американці можуть перейняти від українців в тому, що моральний і етичний авторитет держави надзвичайно легко підірвати чи й навіть знищити. Шкоду, якої Трамп завдає американським інститутам і американській позиції на міжнародній арені, буде важко виправити. Наслідки ж її будуть відчутні як в США, так і за їх межами. І проблеми України можуть виявитися лише початком.
