Методи Росії проти Заходу нагадують епізод з коміксів про Астерікса / Flickr/cmariott

Зрозуміти політичний шум по обидва боки Атлантичного океану допоможе Тортус Конвольвулус. Не знайомі з його роботою? Конвольвулус був шпигуном, який жив близько 50 року до нашої ери. Він спеціалізувався на психологічних методах війни.

Юлій Цезар у свій час нацькував його проти непокірних галів. Методи римського шпигуна не дуже відрізнялися від кібер-саботажу, який Росія влаштувала проти Заходу. Варто додати, що Конвольвулус – це персонаж коміксу «Астерікс і римський агент», пише The Guardain.

Більшості англомовних читачів знають про цей твір завдяки перекладу Антеї Белл, яка померла минулого місяця. Новини про її смерть змусили багатьох пригадати епізоди з коміксу, які дуже нагадують реальну ситуацію у світі сьогодні. За сюжетом, римський провокатор поширив серед непокірних галів теорію змови про те, що Астерікс нібито видав ворогам формулу магічного зілля, яке роками допомагало його селу боротися проти гарнізонів Юлія Цезаря. Ці фальшиві новини посіяли недовіру, і згуртованість селян випарувалася.

Відео дня

Читайте такожПотужна зброя Росії: поширення брехні - The New York Times

Той факт, що Конвольвулус – вигаданий персонаж, не применшує значення його методів. Справа в тому, що в дезінформації немає нічого нового. І не потрібно бути генієм стратегії, щоб дестабілізувати суспільство через його розкол. Така диверсія на рівні коміксів проста, але ефективна.

Факт, що Росія втручалася у американські вибори в 2016 році, не викликає сумнівів. Масштаби цього втручання повинен викрити спеціальний представник Департаменту юстиції США Роберт Мюллер. Оскільки у Великій Британії аналогічного розслідування немає, важко сказати, як багато зусиль Кремль приклав для того, щоб вплинути на британську політику. А вгадувати, якій стороні в боротьбі за Brexit допомагав Володимир Путін, - справа невдячна.

«Може Аарона Бенкса з Leave.EU запросили на п’яні обіди в посольство Росії, а потім ще й запропонували доступ до інвестицій в золоті шахти через його люб’язні манери. Але більш вірогідно він потрапив до списку запрошених в якості того, хто профінансував пропаганду проти ЄС», - пише видання.

The Guardian зауважує, що серед американських дипломатів і колишніх чиновників побутують погляди про схожість подій перед референдумом у Британії про членство в Євросоюзі і виборами в США. Американці дивуються, чому Лондон не візьметься серйозно за цю історію. В одній статті New York Times написав, що Лондон «намагається боротися з тим, як Москва намагалася використати свої тісні зв’язки з громадянами Британії для просування Brexit». І це, як йдеться в статті The Guardian, не правда. Тому що немає ніякої «боротьби».

Читайте такожБританія готова поліпшити відносини з Росією, якщо та припинить ворожі дії

Деякі лейбористи закликали провести розслідування у Великій Британії в дусі Мюллера. Але голова їхньої партії не зацікавлений в тому, щоб підтримати таку ініціативу. Прем’єр-міністр Тереза Мей теж не соромиться звинувачувати Путіна в агресії проти Заходу. Але вона не проявляє бажання і сміливість логічно продовжити свої твердження і розібратися, чи було російське втручання у британський референдум.

Образ майстра маніпуляцій зі щупальцями, які охоплюють весь Європейський континент, лестить президенту Росії. Видання називає його політичним гангстером, який керує нефункціональною державою і для якого роздратування за кордоном може бути корисним для підтвердження свого авторитету вдома. Ключове питання не в тому, чи допомогло російське втручання змінити баланс на користь Brexit чи Трампа, тому що дати точну відповідь тут неможливо. Питання в тому, що у цих двох кампаніях вписувалося у зовнішньополітичні цілі Росії.

Спільна загроза – це розкол: роздроблення західного альянсу і посилення внутрішніх незгод для того, щоб зробити країни менш керованими, а значить слабшими. «Доктрина Конвольвулуса» зацікавлена не так в тому, щоб диктувати конкретні наслідки, як в самому сіянні розбрату. Мета дезінформації не в тому, щоб замінити один набір фактів іншим, а в дезорієнтації і посилення нігілістичної підозри до всіх новин без виключення, підриваючи довіру до реальності, в якій правда дійсно доступна всім. А функція масштабного тролінгу онлайн не втому, щоб переконати всіх у чомусь, а в створенні туману злоби і взаємної недовіри, яка підриває будь-які судження і поміркованість.