Якщо швидко ввести в пошуковий рядок Google запит «Різдво в Північній Кореї», система запропонує не багато інформації. Серед результатів буде заголовок одного з американських таблоїдів, який називає диктатора Кім Чен Ина «Ґрінчем, який вкрав Різдво», а також різні комедійні картинки, в яких різдвяна атрибутика поєднується з ядерною зброєю.
Тож важко уявити, на що схожий сезон зимових свят у найбільш ізольованій країні світу. Коротка відповідь на питання про Різдво в КНДР: ніякого свята там немає, пише Business Insider.
Читайте такожБританці активно розпродають в інтернеті непотрібні їм різдвяні подарунки
Санта Клаус існує в уявленнях мільйонів дітей на Заході. Але для тих діток, які живуть в Північній Кореї такого міфічного персонажа взагалі не існує. Уряд країни робить все, щоб інформація про релігійні свята в жодному разі не дійшла до її громадян. Тож північні корейці навіть не знають, що в ці дні десь у світі люди ставлять ялинки і співають колядки. Справа в тому, що КНДР – одна з найбільш ворожих країн до релігії як такої. За святкування Різдва можна потрапити до в’язниці, бути закатованим чи засудженим до страти.
Кан Джімін, який виріс на сірих бетонних вулицях Пхеньяна, каже, що навіть не підозрював про існування такого свята, поки жив у КНДР.
«В Північній Кореї немає Різдва. І не знав, що це таке. Різдво – це день народження Ісуса Христа. Але КНДР – це ж комуністична країна. Тому там люди не знають, хто це такий. Вони не знають, хто такий Бог. Для них боги – це сім’я Кімів», - сказав 31-річний хлопець, який втік від режиму.
За його словами, прикрашені яскравими кульками і гірляндами ялинки не складно знайти в Пхеньяні. Але дерева в такому вигляді стоять цілий рік. Ніхто не знає, навіщо взагалі їх прикрашають. Уряд Південної Кореї збудував неподалік кордону з Північчю вежу у формі різдвяної ялинки. Вогні на ній вмикали кожного Різдва. І це роздратувало Пхеньян, який в 2014 році розстріляв вежу, назвавши її спорудження «методом психологічної війни».
Читайте такожПрезидент Південної Кореї надіслав у подарунок КНДР 200 тонн мандаринів
Але попри те, що Різдво в країні заборонене, це не означає, що в різдвяні дні в країні зовсім немає ніякого свята. В цей день КНДР відзначає день народження Кім Чен Сук – померлої бабусі нинішнього диктатора Кім Чен Ина. В цей день люди їдуть в місто Хверьон, де вона народилася, щоб вшанувати її пам’ять.
«Дні народження Кім Чен Іра і Кім Чен Ина, оскільки вони чоловіки, важливіші. Але і день народження Кім Чен Сук теж святкують. Люди збираються і випивають разом. І часом і добряче напиваються», - каже втікач.
Кан каже, що в поки жив у КНДР, не знав нікого, хто б сповідував там християнство.
«Уряд контролює всі ЗМІ й інтернет. Всі, кого я зустрічав, не знали, хто такий Ісус Христос», - пояснив він.
Але так було не завжди. До Корейської війни Пхеньян був колискою християнства в регіоні. Потім кровопролиття розділило регіон на комуністичну Північ і капіталістичний Південь. Але багато корейських християнських проповідників були саме з Півночі.
«Близько 60 років тому Корея була дуже християнською. Її називали Єрусалимом на Сході», - каже Кан.
За його словами, з 1996 року присутність релігії в КНДР почала зростати. Оскільки північні корейці тікали і контактували з пасторами в Китаї. А потім поверталися додому і поширювали свою віру. Однак, Кан каже, що ніколи не зустрічав підпільних християн. Тому що він жив в столиці, розташовані далеко від китайського кордону.
«Думаю, люди сповідували якусь релігію, але я не зустрічав жодного християнина», - каже Кан.
Та разом з тим, він добре знає про жорстоке покарання для тих, хто наважується в щось вірити у атеїстичній країні.
Читайте такожБорщ і катання на санках: психологи розповіли, як подолати зимову депресію (відео)
«Не можна називати себе християнином. Інакше вас відправлять в колонію. Я чув про сім’ю, яка вірила в Бога. І спецслужби арештували її. Всі ці люди тепер мертві, навіть двоє дітей: 10 і 7 років», - розповів втікач.
«Мій друг працював на спецслужби і він розповідав про те, як вони зловили християнську сім’ю, які намагалися поширити релігію. Агенти намагалися витягнути з них інформацію про те, звідки вони дізналися про Бога і як отримали Біблії. Єдина причина, чому їм цим людям давали їжу, то це щоб отримати від них інформацію. Але та сім’я нічого не сказала і нічого не їла. Вони просто померли», - пригадав Кан.
Втім, у КНДР все ж є санкціоновані і підконтрольні державі церкви. Але те, що там проповідують, дуже відрізняється від справжніх релігій. Центр з прав людини в Північній Кореї зафіксував 121 будівлю релігійного призначення в країні: 64 буддистські храми, 52 чхондоїстькі собори і п’ять державних християнських церков. Кан розповів виданню, що знав про одну з них. Але ці церкви не можна було відвідувати.
«Більшість звичайних мешканців не могли туди піти. Вони жорстко контролюються і призначені лише для гостей країни. Це на випадок, якщо хтось спитає: «У вас є церкви?». Тоді можна відповісти: «Звісно у нас вони є. У нас все є, тому що ми вільна країна». А потім можна повести туди туристів», - пояснив втікач з КНДР.
Якось Кан зустрів американця, який побував у північнокорейській церкві. Він описав дуже фальшиву службу там.
Читайте такожЯк виглядає різдвяний Нью-Йорк (відео)
«Він сказав, що там співали християнські пісні, але надзвичайно ідеально. Ніби всі люди там кожен день ходили туди і разом репетирували», - каже хлопець.
Його історія повністю підтверджується документом державного Інституту національного об’єднання від 2015 року, в якому зазначається, що громадянам строго заборонено ходити в місця поклоніння, тому що вони лише «туристичні місця для іноземців».
Кан, якому зараз 31 рік, втік з КНДР в 2007-му разом зі своєю сестрою. Їх шість разів ловили на кордоні, перш їм вдалося дійсно потрапити в Китай. Кожен раз втікачам вдавалося відкупитися. На щастя, Кан зміг добре заробити, продаючи електроніку на «чорному ринку», який росте в Північній Кореї і все більше виходить з-під контролю влади. Після низки невдач Кан все ж знайшов брокера, який взяв 10 тисяч доларів за успішне перевезення в Китай. Там північний кореєць знайшов іншого «помічника», який зробив йому фальшивий паспорт для подорожі у Велику Британію, де хлопець попросив про політичний притулок. Тепер він живе в Північному Мадлені на околицях Лондона. Тут мешкає близько 700 втікачів з КНДР. Це найбільша діаспора північних корейців у Європі.
