31 грудня 2019 року дія довгострокового контракту між Україною і Росією про транзит газу завершиться, так само як і кінцеві терміни проектів з побудови російських газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік».
Цей подвійний «дедлайн» Москва намагається використати, щоб створити максимальний тиск на Київ. Російська сторона хоче, щоб Київ обирав між втратою всіх доходів від транзиту і російськими умовами щодо використання української ГТС в якості запасного варіанту, пише Forbes.
Але при цьому Росія хоче також продовжити дію чинного контракту на транзит, підписаного у 2009 році на умовах «Газпрому». Україна не погоджується і хоче провести наступні переговори щодо цього питання в березні. Російська ж сторона наполягає на травні чи червні, сподіваючись, що на той час у Києві з’явиться більш лояльний президент. 17 січня президент Росії Володимир Путін сказав, що, зрештою, його країна може продовжити транзит газу через Україну в Європу після завершення побудови «Північного потоку-2» і «Турецького потоку».
Читайте такожSüddeutsche Zeitung: Німеччина стане боржником України через «Північний потік-2»
Це може вказувати на те, що Москва допускає, що їй не вдасться завершити скандальний газопровід в Німеччину до кінця року. І щоб уникнути перебоїв у експорті газу, їй потрібен контракт з Україною, дія якого почнеться з 1 січня 2020-го.
Кремль також чітко розуміє, що, швидше за все, з початком експлуатації нових ГТС доведеться зачекати. Адже суперечки навколо «Північного потоку-2» не вщухають. Єврокомісія намагається підпорядкувати законам ЄС «Турецький потік-2», через що виникнуть затримки й проблеми з побудовою його наземної частини. Крім того, США погрожують санкціями компаніям, які беруть участь в проекті «Північного потоку-2».
