У вівторок, 2 липня, прем'єр-міністр Гонконгу Керрі Лем заявила про відмову закону, який передбачав дозвіл на екстрадицію на материковий Китай.
Як повідомляє DW, законопроект більше не буде вноситися до Законодавчої ради.
Як зазначається, прем'єр-міністр особисто вибачилася перед активістами за протиріччя в законопроекті і підкреслила, що уряд не буде продовжувати його обговорення, отже він автоматично буде знятий з порядку денного в липні 2020 року.
Читайте такожПротестувальники в Гонконзі прорвалися до будівлі парламенту (фото)
Демонстрації в Гонконзі тривають з 9 червня і стали найбільшими за півстоліття громадськими протестами в цьому автономному регіоні.
16 червня на вулиці мегаполісу вийшли до 2 млн людей. У перші дні акцій поліція застосовувала сльозогінний газ і гумові кулі проти демонстрантів. Кілька людей було поранено, один загинув — він зірвався з будівельних лісів, намагаючись повісити протестний плакат.
На тлі масових акцій глава адміністрації Гонконгу Керрі Лам на невизначений час відклала розгляд спірного законопроекту про екстрадицію. Вона також публічно принесла вибачення за загострення ситуації, однак відмовилася йти у відставку.
Протестувальників такий крок не задовольнив.
Масові протести в Гонконзі поновилися вранці 1 липня. Демонстранти вийшли на вулиці, перекрили ряд магістралей і прорвалися в будівлю парламенту.
Вони захопили зал засідань і вивісили британський колоніальний прапор.
Демонстранти виступають проти законодавчих нововведень, які можуть дозволити екстрадицію гонконзьких жителів в Китай. Раніше Гонконг відмовлявся видавати своїх громадян материкового Китаю через непрозорість судової системи і широкого застосування смертної кари. Однак тепер влада має намір дозволити екстрадицію в КНР, Макау та на Тайвань.
Хоча 1 липня 1997 року Гонконг був повернутий з-під юрисдикції Великобританії Китаю, він отримав особливі права в рамках принципу «одна країна, дві системи». Як мінімум до 2047 Китай гарантував найбільшому фінансовому центру Азії невтручання в принципи його економічної діяльності та базові свободи.
