Міжнародна організація «Репортери без кордонів» оприлюднила перелік із 38 найбільших ворогів свободи преси, до якого потрапили 9 політичних лідерів із пострадянських країн.
Як повідомляє “Німецька хвиля”, 30 фігурантів цього списку є представниками органів державної влади.
Багаторічний володар титулу «ворога преси» екс-президент Тунісу Бен АЛІ зник зі списку. Водночас у деяких арабських країнах ситуація лише погіршилася, констатують експерти організації.
10 ворогів свободи преси минулого року зафіксовано у країнах Близького Сходу та Північної Африки. Серед новачків – Король Бахрейну Хамад бен Ісса аль-ХАЛІФ.
«Придушення демонстрацій у Сирії, Ємені чи Бахрейні супроводжувалося насильством щодо представників ЗМІ і масштабною цензурою», - сказав, коментуючи новий рейтинг, представник організації Міхаель РЕДІСКЕ.
Арештами, нападами, конфіскацією майна видань і закриттям інтернет-сторінок керівники Сирії, Ємену та Бахрейну намагаються перешкодити поширенню інформації про протести у їхніх країнах і критичних репортажів. Іноземних журналістів арештовують, депортують або забороняють в`їзд на територію цих держав, щоб унеможливити незалежне висвітлення подій, відзначають експерти організації.
У Саудівській Аравії королівська родина повністю контролює ЗМІ. У Лівії з лютого 2011 року під час боїв повстанців із силами Муамара КАДДАФІ було вбито чотирьох журналістів. Сам лівійський лідер упродовж багатьох років, за оцінкою «Репортерів без кордонів», належить до найбільших ворогів свободи преси.
Дев`ять ворогів із цьогорічного рейтингу походять з пострадянських країн. Так, у переліку, зокрема, залишилися прем`єр-міністр Росії Володимир ПУТІН, президенти Узбекистану, Туркменістану, Азербайджану та Казахстану. Не зник із цього списку і багаторічний володар титулу «ворог свободи преси» білоруський Президент Олександр ЛУКАШЕНКО.
Ворогами свободи преси цього року названо також “Талібан”, італійську мафію, мексиканську наркомафію. Водночас колумбійську революційну армію FARC цього разу викреслено зі списку. Упродовж останніх трьох років бойовики цього руху не здійснювали напади на журналістів.
