Про це УНІАН повідомила прес-служба глави польської держави.
"Нашим обов'язком є говорити про волинський злочин словами правди, не для того, аби звинувачувати, а для того, аби через правду та іспит сумління прямувати до очищення та поєднання", - сказав Коморовський, який у четвер у Варшаві взяв участь в Богослужінні в пам'ять жертвам Волинської трагедії.
На цю тему: Сенат Польщі назвав Волинську трагедію «етнічною чисткою з ознаками геноциду»
Президент Польщі назвав ці події одними із найбільш трагічних в історії поляків, звернувши увагу, що жертвами конфлікту були також українці.
"Ця кров є докором сумління для обидвох наших народів, не може, однак, стати насінням для нової ненависті та джерелом нових поділів", - закликав Коморовський.
Він закликав пам'ятати про ці події, наголосивши, що це необхідно не "проти братів українців", а для того, аби виконати основний обов'язок "оплакування та вшанування пам'яті близьких".
"Тривалі цінності базуються лише на фундаменті правди. Наш обов'язок власне так "заякорити" спільне українське минуле та майбутнє. Правда очищає, буває складною, але ніколи не шкодить", - сказав Президент Польщі.
На цю тему: Кравчук думає, що Україні не годиться проковтнути заяву сенату Польщі
Єпископ Української греко-католицької Церкви Блаженнійший Святослав, котрий відправив Богослужіння, відзначив, що "прагне оновити прохання про вибачення. Висловив побажання, аби ці слова дійшли до кожної польської родини, яка втратила близьких від рук його співвітчизників".
"Нехай допоможуть вгамувати біль і втрату та слугують надії на краще сьогодні та завтра в стосунках між нашими народами. Це прохання й надію керуємо також до українських родин, які втратили своїх близьких від рук поляків та до родин інших національностей", - сказав єпископ, слова якого наводить прес-служба Коморовського.
Він також подякував Коморовському якого назвав "другом України" за старання, спрямовані на поєднання українців та поляків.
У Богослужінні, котре відбулося в Греко-Католицькій Церкві у Варшаві, також взяли участь дружина Президента Польщі, глава Сенату Богдан Борусевич, глава канцелярії премєра Яцек Ціхоцький, примас Польщі архієпископ Юзей Ковальчик, варшавський метрополит кардинал Казімеж Нич, митрополит Львівський та глава конференції Римо-Католицького єпископату України Мєчислав Мокрицький та митрополит перемишлянсько-варшавський Української греко-католицької церкви архієпископ Ян Мартиняк.
