Китай масово збирає особисті дані користувачів з усього світу / REUTERS

Настав час відновити старе британське застереження часів Другої світової війни: "Ніколи не знаєш, хто тебе слухає. Бездумна балаканина відбирає життя".

Читайте такожFacebook і Twitter проти Трампа: в соцмережах звинуватили президента США в дезінформації щодо коронавірусуЦе гасло відновило свою цінність в еру соціальних мереж. Бездумні теревені онлайн не обов'язково будуть коштувати комусь життя. Але разом з тим вони мають потенціал підірвати національну безпеку цілих країн, - пише на сторінках Politico голова проекту Modern Deterrence в Королівському Об'єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) Елізабет Броу. Коли йдеться про сторінки мільйонів людей, Китай починає "прислухатися".

В еру Facebook всі звикли публікувати інтимні деталі зі свого життя в мережі. Ми ділимося фото наших дітей, наших чоловіків і дружин, так само як і свої власні. Навіть Іванці Трамп, яка обіймає посаду радника президента США і має доступ до державних таємниць, варто було подумати двічі минулого року, перш ніж опублікувати в соціальній мережі фото своєї сім'ї з привітаннями американців з Днем Подяки.

Важливо пам'ятати, що те, як ми ділимося інформацією, - не такий невинний процес, як ми думаємо. На початку вересня американський професор Кріс Болдінг, який до 2018 року викладав в Пекінському університеті, зробив страшне відкриття. Він виявив, що китайська компанія, тісно пов'язана з Компартією Китаю, масово збирає особисті дані. Фірма під назвою Zhenhua Data прочісувала інтернет і викачувала інформацію про різних цікавих людей. Всього вона зібрала дані про щонайменше 2,4 мільйони користувачів.

Болдінг отримав цю величезну купу особистих даних від джерела з доступом до систем Zhenhua Data. Депозитарій називався "База даних про ключових закордонних осіб". Він включав інформацію про людей, одні з яких були дуже відомими, а інші ні. Серед помітних імен були прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, голова уряду Індії Нарендра Моді й інші політики з усього світу, а також члени їхніх сімей. Крім того, в базі даних були імена бізнес-лідерів, музикантів на зразок співачки Наталі Імбрулії, військових офіцерів, дипломатів, вчених, журналістів і юристів.

Читайте такожThe Economist: Соціальні мережі знищують докази воєнних злочинівВ базі даних були "біографії й послужні списки капітанів авіаносців й перспективних офіцерів ВМС США, родинні дерева іноземних лідерів включно з усіма родичами й дітьми". Використовуючи відкриті джерела, Zhenhua Data змогла зібрати інформацію про дати народження, адреси, сімейний стан і політичні погляди мільйонів людей на Заході. Компанія також дізналася все про їхніх дітей і сім'ї.

Не дивно, що це викликало тривогу в багатьох місцях. Наприклад, в Італії, 4,5 тисячі громадян якої потрапили в каталог Zhenhua Data, парламент запустив спеціальне розслідування. 

"Заради справедливості варто зазначити, що західні фірми теж весь час збирають інформацію про інтернет-користувачів (для цього й існують cookies). Різниця лиш в тмоу, що вони зазвичай не віддають ці дані репресивним урядам", - зауважує автор.

Натомість найбільший клієнт Zhenhua Data - це "Народно-визвольна армія" і Комуністична партія Китаю. Експерти кажуть, що Пекін фактично віддав підрядникам роботу зі збору big-data. Деталі, зібрані у великих базах даних, можуть бути використані для шантажу. Як і будь-яка розвідувальна інформація, вони можуть бути використані для кращого розуміння, як люди на Заході живуть і приймають щоденні рішення. І вони можуть допомогти збудувати глибоку картинку громадського життя в наших суспільствах включно з виявлення їхніх слабких точок.

Читайте такожNewsweek: Друга Холодна війна між Заходом і Росією буде тривати 40 роківОфіцер розвідки Австралії сказав газеті Financial Review, що китайська база даних "становить собою глобальну систему масового стеження безпрецедентних масштабів. Нажаль, ми самі робимо роботу Пекіна надзвичайно легкою. Один зі стовпів ліберальної демократії - це свобода слова. Але багато хто ставиться до цього права як до свободи балаканини. Жодні деталі, жодні думки не можуть бути настільки важливими, щоб ними хтось не надумав поділитися в кіберпросторі. Минулого року люди по всьому світу в середньому проводили 144 хвилини в соціальних мережах. Хоча в 2012 році цей час становив лише 90 хвилин.

Автор нагадує, що агенти "Штазі" в часи НДР докладали величезних зусиль, щоб завербувати німців, які могли б дістати інформацію про думки і звички людей.

"Сьогодні всю цю інформацію ми просто публікуємо в мережі. Тому нашим ворогам не потрібні армії шпигунів", - зауважує автор.

Виконавчий директор компанії Zhenhua Data Вонг Сюфен називав маніпуляцію громадською думкою формою гібридної війни. Пекін вже вдається до агресії нетрадиційними методами, намагаючись підірвати суспільство в інших країнах. Він влаштовує кібератаки, проводить кампанії з дезінформації й використовує агресивні бізнес-практики, надаючи, наприклад, величезні субсидії китайським фірмам, щоб вони могли перемогти західних конкурентів.

"Якщо ми хочемо захистити свій спосіб життя, зробити так, щоб нашим ворогам було важче його підірвати", - вважає автор.

Читайте такожThe Guardian: MI5 і MI6 провалили боротьбу з РосієюБроу вважає, що потрібно навчити суспільство протистояти новим формам іноземного втручання. Наприклад, можна навчитися, що робити в разі кібератаки проти електромереж або відрізняти справжні новини від дезінформації. Крім того, потрібно перестати  поводитися бездумно в соціальних мережах. Годі писати туди про своїх дітей чи романтичні пригоди. Краще ділитися цією інформацією зі своїми друзями в особистому порядку. 

"Не потрібно говорити всьому світу, де ви чи яку політку підтримуєте. Людям у ваших соціальних мережах не так цікаво, де ви, як вам здається. А от Вонгу Сюфену і уряду Китаю це цікавіше, ніж ви можете собі уявити", - йдеться в статті.

Вас також можуть зацікавити новини:

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ