Вночі 10 вересня російські дрони залетіли в повітряний простір Польщі, де їх перехоплювали літаки НАТО. Цей інцидент став найбільш серйозним наслідком війни Росії проти України для Альянсу, пише Reuters.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що "система протиповітряної оборони була активована і успішно забезпечила захист території НАТО, як і передбачалося". Водночас очільник військового комітету Альянсу Джузеппе Каво Драгоне каже, що "швидка реакція НАТО" на порушення повітряного простору Польщі російськими дронами була "рішучою".
Та аналітики вважають, що цей інцидент поставив під сумнів готовність НАТО до протидії таким загрозам.
"Це дуже хороший приклад того, що ми повинні бути не тільки пильними, але й більш рішучими у своїх діях", – заявив Петер Батор, колишній посол Словаччини в НАТО.
Автори зазначають, що причина російської атаки на Польщу залишається незрозумілою. Та, Батор зауважив, що Альянс реагував на загрозу російських дронів, а не запобігав їй, як мало би бути. Він поставив запитання про те, чи було би прийнятним, якби на територію країни НАТО проникли не дрони, а іноземні війська:
"Між безпілотниками і військами немає великої різниці".
На його думку, НАТО має домовитися з Україною про право знищувати російські дрони, які становлять загрозу для членів Альянсу, безпосередньо на українській території – до того, як вони проникнуть у повітряних простір самого НАТО. Та блок діє на основі консенсусу, і зараз немає ознак того, що всі союзники підтримають такий крок, пише агентство. Зазначається, що деякі члени НАТО "надзвичайно обережно ставляться до можливості бути втягнутими безпосередньо у війну".
Раніше, коли дрони або їхні уламки знаходили на території Польщі, Латвії чи Румунії, Альянс не реагував військовими засобами.
Окрім цього, інцидент з дронами в Польщі порушив питання про те, чи має НАТО правильну та економічно ефективну військову структуру для боротьби з відносно сучасною загрозою безпілотних літальних апаратів, йдеться у матеріалі. У збройних силах Польщі заявили, що значна частина безпілотників – це дрони типу "Гербера", які є дуже дешевими, як відзначив дослідник Фабіан Хінц з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
Примітно, що у відповідь на атаку НАТО задіяло дороге озброєння, таке як винищувачі F-35 і F-16, вертольоти Mi-24, Mi-17 і Black Hawk, а також системи протиповітряної оборони Patriot. В операції брали участь сили з Польщі, Нідерландів, Італії та Німеччини.
"Західні системи протиповітряної оборони не були розроблені з урахуванням того, що недорогі безпілотні літальні апарати будуть використовуватися в таких великих масштабах. Збивати їх за допомогою пілотованих бортів, таких як винищувачі та вертольоти, можливо, як було продемонстровано, але це вимагає високого темпу операцій, якщо загроза є постійною", – пояснив Хінц.
Своєю чергою, професор стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюс у Шотландії Філіпс П. О'Браєн зазначив, що атака дронів на Польщу була "дрібницею порівняно з тим, що Україна переживає щоночі". За його словами, безпілотники "слід було визнати можливою загрозою набагато раніше і вчасно підготуватися до оборони":
"Для НАТО це мало бути дитячою забавою. Боже, допоможи їм, якщо вони зіткнуться з 600 безпілотними літальними апаратами та ракетами за одну ніч".
Атака дронів на Польщу
Вночі 10 вересня під час чергової масованої атаки по Україні, майже два десятки російських дронів залетіли на територію Польщі. Чотири безпілотники було збито, повідомив польський премʼєр-міністр Дональд Туск.
Примітно, що спеціальний посланник президента США Дональда Трампа по Україні Кіт Келлог прямував до Польщі в ніч на 10 вересня, коли країна протидіяла російським дронам. Очікується, що він продовжить свій шлях в Україну найближчими днями.
