Правитель Росії Володимир Путін давно позиціонує себе не просто як сильного лідера, а як "юриста на троні". Саме через призму закону він формує публічний образ і виправдовує репресії, пише старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія-Євразія Олександр Баунов для The New York Times.
"У мене є юридична освіта", – нагадав Путін у травні групі бізнесменів. – "Якщо ви мені дасте угоду, я її перегляну і скажу вам, що потрібно зробити".
Але у російській політичній системі закон перетворено на інструмент, що розширює повноваження однієї людини. Будь-яка нова хвиля репресій супроводжується ухваленням нових "законних" норм. Путін не порушує закон — він його переписує під себе.
На глобальному рівні це прагнення до легітимності вилилося у повномасштабну війну. Як зазначає Баунов, перемога для Путіна — це не лише контроль над територіями, а здобуття міжнародного визнання нової реальності.
"Для Путіна перемога — це диктування умов, перекроювання кордонів та визнання нової реальності", — пише автор.
Таку логіку Кремль намагається втілити і в мирних переговорах, хоча й показує певну гнучкість. Наприклад, Росія більше не вимагає прямих переговорів із Заходом або скасування парламентської заборони на переговори з Україною.
Однак, незважаючи на зовнішню поступливість, від головних вимог Москва не відмовилася. Війна стала фундаментом нової внутрішньої ідеології: солдати — герої, ворог — міфічне зло, економіка — мобілізована.
На цьому тлі жорсткі заяви Дональда Трампа, який скоротив термін для досягнення миру до 10–12 днів, виглядають як спроба повернути ініціативу.
"У нас такі приємні розмови… А потім люди помирають наступної ночі", – сказав Трамп, демонструючи розчарування в Путіні.
Втім, Москва не здається. Пошук нової "Ялти" — угоди про поділ сфер впливу — залишається мрією Кремля. Але історія Ялти показує: такі домовленості рідко ведуть до миру. Вони ведуть до нової Холодної війни.
"Як і Сталін, після подібних сумнівів Путін, ймовірно, зробить той самий вибір — силу замість легітимності", — підсумовує Баунов.
Новий ультиматум Путіну - головні новини
Як повідомляв УНІАН, президент США Дональд Трамп несподівано змінив свою позицію щодо термінів мирного врегулювання війни в Україні. Під час виступу на гольф-курорті у Тернберрі поряд із прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, він оголосив про скорочення терміну, який раніше дав Кремлю, з 50 днів до 10–12. Втім, реакція Кремля прогнозована - Москва не демонструє готовності поступатись.
Потенційна відповідь Трампа — жорсткі вторинні санкції проти покупців російської нафти, включно з Китаєм та Індією. Це може дійсно вдарити по російській економіці, однак такий крок пов'язаний із високими глобальними ризиками, зокрема для самих США.
Запитання, яке зараз турбує світ: чи готовий Трамп зруйнувати ці плани заради України, яку сам же раніше звинувачував у надмірному отриманні допомоги з боку США? Рішучий удар по Путіну та, можливо, по Сі Цзіньпіну стане демонстрацією справжньої жорсткості та незалежності Трампа, вважає CNN.
