Дипломатія США "старої школи" повертається / фото theperson.pro

Чинним президенту США і Держсекретарю може не сподобатися порівняння їх перших кроків у зовнішній політиці з діями Рональда Рейгана 40 років тому. Тому замість цього їх можна порівняти з підходами Гаррі Трумена.

Навіть до гострої зустрічі високопосадовців Китаю і США в Анкориджі Джо Байден і Ентоні Блінкен, здавалося, дотримувалися принципу, згідно з яким в дипломатії мудро знати власну думку і подбати, щоб про неї знали інші теж. Про це пише Washington Post.

Читайте такожThe Economist: Інтернет так і не приніс свободу в Китай, чому?Гаррі Трумен зробив це 23 квітня 1945 року після всього 11 днів на посаді президента США, коли провів зустріч з В'ячеславом Молотовим. Коли Трумен "розніс" радянського дипломата за те, що СРСР не виконують свої обіцянки часів Другої світової війни, Молотов поскаржився, що так з ним ще ніхто ніколи не говорив. На це президент США відповів: "Виконуйте свої угоди, й з вами не будуть так говорити".

Якось Франклін Рузвельт сказав екс-послу США в Москві, що у нього було "передчуття" щодо Йосипа Сталіна.

"Якщо я дам йому все, що можу й нічого не попрошу за це, він не буде намагатися ще щось анексувати, а буде працювати на світ демократії й миру", - нібито сказав Рузвельт.

Трумен, який був вихідцем з політичної машини Тома Пендергаста в Канзас-Сіті, сповідував інші ідеї.

Через 9 днів на посаді президента США Рональд Рейган під час своєї першої прес-конференції сказав, що, маючи справу з СРСР, варто пам'ятати, що радянські лідери "залишають за собою право вчинити будь-який злочин, брехати, махлювати, щоб досягти своїх цілей". 8 червня 1982 року під час Вестмінстерської промови в Палаті громад британського парламенту назвав Холодну війну битвою між добром і "тоталітарним злом". 8 березня 1983 року в своїй промові Рейган назвав СРСР "імперією зла" і "центром зла в сучасному світі".

Читайте такожFrankfurter Allgemeine: Байден дав зрозуміти Путіну, що не шукає дружбиРиторика Рейгана виконувала його політику зміни моралі Холодної війни. Він вважав, що політика розрядки Річарда Ніксона втратила моральну чіткість, необхідну для втілення його бачення результату: "Ми перемагаємо, вони програють".

Байден і Блінкен точно не очікують, що протистояння з Китаєм закінчиться так остаточно, якщо взагалі закінчиться. Китай не можна назвати "Верхньою Вольтою з ракетами", як колись називали СРСР. Сенатор Деніел Патрік Мойніхан у 1980-х роках зауважив: якщо країни Азії постачають світу мікросхеми, СРСР торгує "ікрою, хутром і фруктами, товарами на обмін суспільства мисливців і збирачів". Однак, Китай вплетений в глобальну економіку. Він може багато втратити через риторику, яка виставляє його небезпечним варваром.

Корпоративна Америка зробила нескінченно багато жестів, які вказували на китайські гріхи. Водночас, вона заробляла великі статки на продуктах, виготовлених китайською примусовою працею. Корпоративна Америка навіть не пискнула ні про що з того, що могло б образити тиранів-леніністів й ускладнити доступ до китайських споживачів. Це роздвоєння стає дуже дивним. П'ять місяців тому попередній Держсекретар Майк Помпео включив в американську політику визнання жорстоке поводження Китаю з уйгурами "геноцидом". Кандидат в президенти Байден теж так говорив.

Нещодавно Байден погодився з журналістом, що Володимир Путін - "вбивця". Але за 10 років до цього в інтерв'ю для New Yorker він сказав, що одного разу сказав Путіну особисто: "Гадаю, в тебе немає душі". Блінкен вжив слово "придушення", коли описував те, що Пекін, попри зобов’язання, робить з демократією Гонконгу. І це, на думку Washington Post, було вдалою риторикою.

Читайте такожWashington Post: Вбивцю назвали вбивцею, чому це новина?На Алясці один з високопоставлених членів Компартії Китаю у сфері закордонних справ порушив встановлене правило про виділення двох хвилин на вступне слово. Він виголошував свою промову 16 хвилин. Це підвело риску під тим, як за день до зустрічі на Алясці Блінкен включив до "чорного списку" санкцій 24 з 25 членів китайського "політбюро". Їх покарали за перетворення Гонконгу на сучасну азіатську версію Чехословаччини за 1939 рік.

Китайські колючі розмови про "поблажливість" США, так само як і розмови про "століття приниження" (від першої Опіумної війни до перемоги комуністів у громадянській війні в 1949 році), здаються симптомами гнітючої невпевненості. Вона може посилитися, якщо Байден і Блінкен успішно розвинуть так званий "Квадрат", який складається зі США, Індії, Японії й Австралії і повинен стати противагою Китаю.

Разом ця четвірка має 1,85 мільярда людей населення і спільний ВВП на рівні 30,8 трильйонів доларів. У цей час, в розпорядженні Китаю 1,4 мільярда громадян і 14,3 трильйони доларів ВВП. "Квадрат" може стати аналогом заходів Трумена зі стримування СРСР, про які він оголосив на засіданні Конгресу через 22 місяці після жорсткої зустрічі з Молотовим.

Вас також можуть зацікавити новини:

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ