Польща, Литва, Естонія, Латвія та Ірландія вважають, що Євросоюз повинен запровадити проти Білорусі такі ж санкції, як проти Росії.
Як пише Польське радіо, ці країни надіслали до Єврокомісії проект своїх пропозицій щодо дев'ятого пакету санкцій проти Росії і проти Білорусі.
Мова йде про синхронізацію санкцій щодо Росії й Білорусі, що вже певний час обговорюється в Брюсселі.
За словами дипломатів ЄС, є дві мети: по-перше, якомога сильніше вдарити по білоруській економіці та змусити режим у Мінську припинити допомагати Москві у війні проти України, по-друге, здійснити заходи, щоб росіяни не намагалися обійти санкції.
Питання полягає в тому, чи буде одностайна згода всіх країн ЄС після того, як Росія атакувала цивільні цілі в Україні з території Білорусі.
Стосовно Росії, нові санкції ЄС можуть стосуватися заборони на імпорт діамантів, використання антивірусного програмного забезпечення Kaspersky в ЄС і заборону на продаж нерухомості росіянам. Це санкції, які були вилучені з восьмого пакету під час дискусій.
Крім того, п'ять країн підтвердили свою пропозицію про відключення всіх російських банків від глобальної системи фінансових розрахунків SWIFT, введення санкцій щодо атомної енергетики та обмеження на інші послуги.
Санкції ЄС проти Росії
Як повідомляв УНІАН, 6 жовтня Європейський Союз затвердив восьмий пакет санкцій проти Росії. Цей пакет передбачає встановлення обмеження цін на нафту для третіх країн, нові заборони на імпорт і експорт продукції на 7 мільярдів євро. Також санкції запровадять проти 35 нових фізичних осіб та компаній, які залучені до війни, проведення фіктивного референдуму на окупованих територіях і пропаганди.
В Офісі президента розповіли, що дев'ятий пакет санкцій може містити встановлення граничної ціни на російський газ, а також відключення російських банків від SWIFT. Також може йтися про повну заборону видачі віз росіянам і заборону російським суднам заходити в європейські порти.
Утім, запровадженя нових санкцій може зіткнутися з протидією з боку деяких країн ЄС, зокрема - Угорщини.
Чинний угорський уряд на чолі з Віктором Орбаном уже давно відомий своєю проросійською позицією, і вже неодноразово ставив перепони для запровадження нових санкцій проти Росії, навіть після початку повномасштабного вторгнення в Україну. А у вересні Орбан закликав ЄС узагалі скасувати всі санкції проти РФ до кінця цього року. Він вважає, що нібито саме санкції, а не агресивні дії Кремля, є причиною економічних проблем, енергетичної кризи та інфляції в Європі.
Найбільше Угорщина протидіє введенню енергетичних санкцій, через свою цілковиту залежність від російських нафти, газу і ядерного палива. Тому Угорщина вимагала від ЄС гарантій, що російська ядерна енергетика не потрапить під санкції. Якщо з енергетикою зрозуміло, то навіщо Угорщина уже двічі блокувала запровадження санкцій проти російського патріарха Кирила, залишається загадкою.
Наразі для ухвалення таких рішень, як запровадження санкцій, потрібна згода усіх країн ЄС. Це означає, що якщо навіть одна з країн ЄС не підтримає те чи інше рішення, воно вважатиметься не ухваленим.Такий механізм ускладнює ухвалення рішень і є особливо проблематичним за часів серйозних криз, таких як війна Росії проти України.
Регулярні блокування рішень з боку таких країн, як Угорщина, змусили керівництво Євросоюзу задуматися про відмову від принципу одностайності в питаннях санкцій проти Росії.
Зокрема, ще в червні верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель ініціював відмову від принципу прийняття рішень одноголосно при обговоренні доленосних питань для спільноти. Він зазначив, що якщо країни заздалегідь знають, що остаточне рішення може бути прийнято кваліфікованою більшістю голосів, у них з'являється сильний стимул вести переговори і формувати консенсус. Якщо вони знають, що можуть заблокувати все, у них немає стимулу досягати здорового компромісу.
