Хто не шукає, той не знаходить. Умисно чи ні, довгоочікуваний звіт парламентського Комітету з питань розвідки й безпеки вказав на прогалини в тому, як Велика Британія розбирається з загрозою з боку Росії.
Схоже, що багато років відсутність пріоритетності й допитливості дозволило ризикам лишатися без уваги й перевірок. Уряд Великої Британії зараз загострив свій підхід до Росії Володимира Путіна. Але це була дуже незручна оцінка політики консерваторів, - пише BBC. І справа не лише в тому, що партійні діячі отримували неймовірні пожертви від росіян, які переїхали в країну й стали громадянами впродовж останніх років.
"Дуже довго у Вестмінстері існував оптимізм, що, попри численні російські проблеми, Путін насправді реформатор. І що існує бажання перезавантажити відносини, попри велику напругу", - йдеться в статті.
Ще в 2000 році невдовзі після обрання Путіна президентом Росії прем'єр-міністр Тоні Блер запросив його у Британію, розхвалюючи його на прес-конференції як лідера, який "говорить мовою реформ". Пізніше в 2011 році Девід Кемерон поїхав у Москву, щоб спробувати закликати до співпраці. Борис Джонсон, який був міністром закордонних справ, теж повторив цей сценарій: спробував і зазнав невдачі у спробі перезавантажити відносини. Тепер він називає це помилкою.
Видання пише, що поки не відомо, до яких змін приведе звіт Комітету з питань безпеки й розвідки про російське втручання в британську політику. Уряд не бажає викривати те, що Росія, вірогідно, спробувала зробити підчас референдуму про членство в ЄС. Але його політичні опоненти навряд чи просто так здадуться й відмовляться від своїх вимог, щоб спецслужби перевірили, що насправді сталося.
Зважаючи на поведінку Москви у випадку інших кампаній, навряд чи вона взагалі не втручалася у британський референдум. Існують докази, що деякі лояльні до Кремля ЗМІ намагалися загострити настрої проти Євросоюзу. І заклики докопатися до суті, швидше за все, посиляться, хоч уряд демонструє, що не збирається цього робити.
Читайте такожПов’язані з Росією хакери намагаються викрасти дані про вакцини від коронавірусу
Якщо ж спроби вплинути на референдум про Brexit підтвердяться, буде важко з'ясувати, які були їх наслідки. В більш широкому ж сенсі нинішній звіт - це важлива пунктуація в політичних підходах до Росії. Так само, як і у випадку розвитку ставлення Британії до Китаю, амбіції низки урядів повинні були розбитися об тривалу й зухвалу ворожість. Можливо, політичне прагнення Британії збудувати кращі відносини притупили її радар з виявлення зловісної поведінки. Ані Росію, ані Китай не можна ігнорувати.
Але багато британський політиків зберігали те, що тепер здається помилковою надією: що старі вороги стануть новими друзями.
