Європейські лідери намагаються говорити "одним голосом" у момент, коли Вашингтон і Москва ведуть переговори, здатні докорінно змінити безпекову архітектуру континенту. Але за деклараціями про солідарність ховається глибока внутрішня роз’єднаність, яка загрожує зірвати європейський вплив на процес, пише The Washington Post.
Президент Франції Еммануель Макрон попереджає, що Європа перебуває "на вирішальному етапі". Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц говорить про "доленосний момент". А глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликає 27 країн залишатися єдиними. Однак навіть ці заяви не приховують факту: ЄС розколотий у ключових питаннях — від фінансування України до того, як саме стримувати Росію.
Розбіжності щодо фінансування України і заморожених активів Росії
Після зупинки прямої фінансової допомоги США саме Європа стала основним донором Києва. Але грошей бракує, а економічний тиск усередині країн ЄС зростає.
Спільний план використання російських суверенних активів завис у повітрі. Бельгія, яка контролює більшу частину коштів, боїться стати головною мішенню для помсти Кремля. Інші країни також вагаються.
США, зі свого боку, запропонували інвестувати 100 млрд доларів заморожених активів у відбудову України, отримуючи половину прибутку — і це викликало обурення в Європі.
Попри критику, ЄС поспішає знайти власний варіант фінансування до Різдва — інакше ризикує втратити вплив на переговори, які формують долю України без нього.
Схід проти Заходу: різні погляди на Кремль
Країни, розташовані поруч із Росією та Україною, — Литва, Латвія, Естонія, Польща — вимагають більш агресивної стратегії. Вони відверто попереджають, що Захід недооцінює загрозу.
Литва наполягає: заморожені російські активи мають бути використані негайно. Інакше — "покажіть гроші, а не слова про солідарність".
Північні країни також висловлюють втому — їм здається, що вони фінансують Україну більше, ніж інші. А на півдні континенту пріоритети значно інші — від міграції до економічних проблем.
Далі ситуацію ускладнює Угорщина: прем’єр Віктор Орбан блокує рішення ЄС, звинувачує Брюссель у "ілюзіях" та заявляє, що допомогу Україні треба негайно припинити.
Європа свариться навіть щодо безпеки та оборони
Розкол проявляється і в питанні реагування на російські загрози. Після вибуху на залізничній колії в Польщі Варшава звинуватила Росію в "державному тероризмі". Але Брюссель та НАТО вже закликали "зберігати спокій", чим викликали обурення східних країн.
Дипломати попереджають, якщо ЄС не зможе діяти швидко та рішуче, частина держав може створити власні регіональні оборонні альянси.
Схожа плутанина виникла й навколо екстрадиції українського підозрюваного у підриві "Північного потоку" — Польща відмовила Німеччині. Це оголило давні суперечки між Варшавою та Берліном щодо політики щодо Москви.
Поки ЄС намагається дистанціюватися від Вашингтона, внутрішні суперечки гальмують навіть базові спільні оборонні проєкти — від систем ППО до винищувачів.
"ЄС — м’яка сила у жорсткому світі", — визнає один європейський дипломат.
Без політичної єдності та власної стратегії Європа може знову опинитися в ситуації, коли США та Росія вирішують її майбутнє за зачиненими дверима — без участі Брюсселя, підсумувало видання.
Мирні переговори - роль Європи
Як повідомляв УНІАН, Києву та союзникам вдалося здійснити гідний опір "мирному плану" США-Росії, але без швидких скоординованих дій в майбутньому – мова йде зокрема про передачу російських активів на суму 140 мільярдів євро – тиск на Україну може знову зрости.
За даними The Economist, Європа занадто повільна, а Україні потрібна допомога тут і зараз.
