Відколи в Україні інфляцію розпочали вимірювати подекадно(«За перші дві декади (липня - УНІАН), окрім двох областей, всі області України дали досить суттєву дефляцію. Цифра досить оптимістична», - зазначила Тимошенко), нашому урядові настав час придивитися до інших креативних підходів щодо приборкання інфляційного дракона.
Найсвіжіших приклад – це розтиражований інформаційними агенціями заклик міністра сільського господарства Венесуели Еліса Хауа до своїх співвітчизників – торгуватися із продавцями до останнього. На його переконання, це один із найдієвіших засобів подолати інфляцію. «Найважливіша допомога, яку нам (урядові) можуть надати люди – це стати на захист своїх доходів. Ми не можемо собі дозволити купувати все за ціною, яку нам пропонують. Якщо всі ми разом почнемо торгуватися – спекулянти відчують на собі тиск», - цитує венесуельця «Уол Стріт Джорнел». Як відомо, в України і Венесуели є принаймні дві спільні речі: інфляція понад 30 відсотків за останні 12 місяців і покладання першопричин цієї інфляції на спекулянтів, які «штучно підвищують ціни».
Рецепт венесуельського міністра, втім, не відзначається новизною – автором ідеї долати інфляцію шляхом персонального апелювання до кожного громадянина їсти менше, їздити менше і обмежитися меншою зарплатою належить американськму Президентові Джеральду Форду. 8 грудня 1974 року, у розпал інфляційної лихоманки, що охопила тоді США,він на повному серйозі звернувсядо Америки із закликом започаткувати громадянську ініціативу WIN – Whip Inflation Now! «Відшмагай Iнфляцію Невідкладно!». Учасникам руху пропонувалося носити значки і надсилати у Білий Дім пропозиції, як кожен може долучитися до боротьби з інфляцією. У своїй промові (вона так і увійшла в історію під саркастичною назвою «Відшмагати інфляцію») перед Конгресом того дня Форд навів зразки такої народної епістолярної творчості: кожна домогосподарка повинна порахувати, скільки їжі йде у відходи, і скоротити споживання харчів на цю частку; скоротивши пробіг авто на 5 відсотків, Америка скоротить щоденне споживання імпортованої нафти на 250 тисяч барелів щодня, а в перспективі, якщо пересісти на байки та ходити більше пішки( дослівно - riding bikes, or just plain walking), заощадить і до мільйона барелів на день. Форд також суворо застеріг, що його адміністрація «буде моніторити виробництво харчів, рівень рентабельності, ціноутворення та експорт». 38 років по тому ця скопроментована фраза органічно звучить із вуст сьогоднішніх урядовців.
Історія досхочу познущалася над Фордом за його спробу перекласти боротьбу з інфляцією на індивідуальні плечі громадян шляхом моральних закликів, а не економічних стимулів і координацією монетарної та фіскальної політики. Ідея зі значками була переведена в абсурдну площину, коли їх почали носити догори ногами. Читалося натомість: NIM – No Immediate Miracle (Жодного Миттєвого Чуда) чи Non-Stop Inflation Merry-go-round (Карусель безупинної інфляції).
Інфляційна сезонна пауза, що спостерігається в Україні літніми місяцями, восени зміниться ціновою рецесією. Цей період відносного цінового затишку, літніх відпусток і стриманого споживання енергоресурсів, можна було би використати для пом`якшення неминучих інфляційних шоків, що очікують на Україну восени, як-от для поступового підвищення цін на газ. Однак Національна комісія регулювання електроенергетики України не поспішає переглядати тарифи, і вони залишаються в редакції від 19 грудня 2006 року .
Ми, принаймні, балансуємо на межі здорового економічного глузду. Ні, наш уряд ще не заснував, як це зробив свого часу той же Джеральд Форд, Council on Wage and Price Stability (Раду з питань зарплат та цінової стабільності) і National Commission on Inflation (Національну комісію з питань боротьби з інфляцією), однак вже закликає до створення регіональних антиінфляційних штабів.
Насправді антиінфляційний штаб в Україні насьогодні один – НБУ з Мінфіном і Антимонопольний комітет з правом дорадчого голосу. Все інше – від лукавого і, перефразовуючи Ю.В, «це знає навіть той економіст, який отримав початкову освіту в школі” .
До заклику ж не купувати цукор, м`ясо і рис за, на чиюсь думку, завищеними цінами лишився крок довжиною в два місяці.
Ігор Шпак
