У нас статзвітність закривають, аби мати можливість брехати... В інших країнах інформації начебто й багато, але її достовірність викликає сумніви... Маніпулювання даними характерно для США, і не тільки...
Останнім часом пожвавилася дискусія з приводу того, чи закінчується економічна криза, і якщо так, то коли почнеться етап зростання світової економіки. В основі такого оптимізму деяких економічних експертів є припущення, що світова економіка завершила етап рецесії, за яким має розпочатися процес поступового пожвавлення ділової активності та споживання. Додає їм аргументів на користь такого тлумачення розвитку подій суттєве зростання цін на нафту на світових ринках та значне пожвавлення операцій на провідних фондових майданчиках.
Насправді ж, і про це відверто кажуть провідні фінансові аналітики світу, поки що ніхто не може дати чіткої відповіді, за яким сценарієм розвиватиметься далі світова економіка. Багато в чому це пов’язано з різницею в оцінках одних і тих самих статистичних даних, що надходять із провідних країн світу. Проблеми з достовірністю, коректністю та аналізом статистичної звітності, на жаль, мають місце не тільки в Україні. У нас статзвітність просто закривають, аби мати можливість відверто брехати про стан справ у економіці. В інших країнах статистичної інформації начебто й багато, але її достовірність викликає сумніви.
Як приклад, можна навести дані зі Сполучених Штатів і те, як їх інтерпретує Мартін Фельдштейн – професор економіки в Гарварді, колишній радник президента Рейгана, екс-президент Національного бюро економічних досліджень.
Професор Фельдштейн радить більш уважно та критичніше придивлятися до наявної статистичної інформації США. Так, пише він, з одного боку, будівельна галузь начебто зростає, внутрішні ціни падають повільніше, особисті доходи громадян у першому кварталі 2009 року зросли, споживчі витрати збільшилися, ринок праці поліпшується. Але уважний погляд на ці дані є менш обнадійливим. У кожному випадку деталі не підтримують те, на що, здавалося б, указує заголовок. У той час як загальні витрати на будівництво недавно зросли всього на 0,3% – менш як похибка вимірювання, – витрати на приватне будівництво фактично впали, а житлове будівництво скоротилося на 4%. Аналогічно – внутрішні ціни різко впали на 18,7% за 12 місяців до березня, що не набагато нижче, ніж падіння на 19% за 12 місяців до лютого.
Більше того, особисті доходи зросли в першому кварталі 2009 року тільки завдяки поверненню податків та урядовим пенсіям. Навпаки, зарплати, доходи осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, дивіденди й відсотки – усе знизилося.
Аномалія зростаючого споживання, що приводиться в рух тільки поверненням податків і виплатами соціального забезпечення, закінчилася в березні, коли споживчі витрати впали як відповідь на більш низьку зайнятість і падіння трудових доходів. Це підтвердилося зниженням роздрібних продажів у квітні.
І нарешті, продовжує швидко падати зайнятість. Хоча темпи зниження у квітні сповільнилися, половина цього поліпшення була результатом зростання урядової зайнятості завдяки одноразовому найму більш як 60 тисяч працівників для проведення перепису 2010 року, наголошує пан Фельдштейн.
Але насправді це ще не все. Проблема в тому, що не завжди можна бути впевненим, що статистичні показники достовірні.
Статистичні органи США працюють досить цікаво. Спочатку надається оперативна позитивна інформація щодо економічних показників, а потім, через півтора-два місяці, даються уточнені дані, які в абсолютній кількості випадків погіршують попередні дані. І таке своєрідне маніпулювання даними, на жаль, характерно не тільки для США.
Можна проаналізувати статистичну інформацію Китаю. Так, з одного боку, Національне статистичне бюро КНР вказує на те, що ВВП у першому кварталі зріс на 6,1% щодо першого кварталу минулого року, з другого, за офіційними даними, китайський експорт, скоротився у квітні на 22,6% порівняно з аналогічним періодом 2008 року. У березні цей показник становив 17,1%. Ввезення товарів у країну у квітні впало на 23%. І це в такій експортоорієнтованій економіці, як китайська. Крім того, аналізуючи статистичні дані щодо роботи китайської промисловості, можемо побачити, що тенденції розвитку основних галузей промисловості істотно різняться між собою: одні показують зростання, інші – значне падіння. Крім того, статистичні дані даються в абсолютних показниках (тоннах, метрах, штуках), але вартісного виміру немає, тобто оцінити їх роль у загальному вартісному обсязі виробленої продукції неможливо. Водночас такий важливий показник функціонування економіки, як виробництво електроенергії, упало за чотири місяці відносно попереднього року на 3,2%. Теж саме і з перевезенням вантажів. Даних з перевезення автотранспортом немає, хоча саме вони забезпечують основний обсяг, а залізницею перевезено вантажів у квітні поточного року на 6,9% менше, ніж торік, а за період січня–квітня таке скорочення сягнуло 5,7%, що означає прискорення падіння обсягів відвантаження продукції. Як при цьому відбувається зростання китайської економіки, мені не зовсім зрозуміло.
Отже, будь-яка статистична інформація, що подається не тільки українськими державними органами, а й іноземними, потребує детального аналізу.
Крім того, є ті, хто сподівається позитивними оцінками ситуації підштовхнути домогосподарства та суб’єкти господарювання до пожвавлення попиту на товари й послуги, що, у свою чергу, стимулюватиме банківське кредитування й виробництво. І в цьому певна логіка є.
У сучасному світі роль суспільних очікувань досить велика. Так, впливу очікувань на економічний розвиток присвячують фундаментальні дослідження, і за це дають Нобелевські премії.
Але водночас потрібно усвідомлювати, що очікування впливають на швидкість реалізації тих чи інших тенденції, але вони не можуть принципово змінити тренд економічних процесів. Так, у свій час Джордж Сорос на звинувачення в спекуляціях, котрі призвели до значного падіння англійського фунта до інших основних валют, відповів, що він бачив фундаментальні причини, які давали йому підстави вважати фунт переоціненим. І в цьому випадку, на думку фінансиста, це вже вина уряду та центрального банку Великої Британії, бо вони замість м’якої, поступової девальвації робили спробу утримати курс фунта на рівні, який не відповідав реальному станові справ у британській економіці.
Усі ці коментарі щодо економічної статистики я писав для того, щоб було зрозуміліше, що довіряти їй без усвідомлення фундаментальних причини цієї глобальної економічної кризи не варто. Потрібно спочатку зрозуміти, ЩО є причинами кризи, потім аналізувати, якою мірою врегульовано основні проблеми, що виникли у зв’язку з нею, а вже після цього аналізувати наявну статистичну інформацію.
Борис Кушнірук
