Учора минув трьохсотий день ув’язнення екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.
Кримінальна справа розвалювалася на очах – потерпілі вже не вважали себе такими, перші свідки всі як один відмовлялися від попередніх показів і ставали на бік Луценка. Кульмінацією цієї стадії процесу стали свідчення колишнього помічника екс-міністра Валерія Мельника, який порівняв допити в ГПУ з жахами Афганістану й однозначно заявив, що жодних вказівок від Луценка про працевлаштування в органи Леоніда Приступлюка не отримував і що той був оформлений “згідно з чинним законодавством”. Прокурори кусали лікті, адже, як кажуть, саме на показах Мельника вони будували всю піраміду обвинувачення екс-міністра, яка тепер дуже сильно захиталася.
Але святкувати перемогу захисту, як згодом виявилося, було зарано. З наступними свідками почали “працювати”. Співробітники внутрішньої безпеки МВС замість того, щоб виявляти порушення серед своїх колег, шукати корупціонерів і “перевертнів” у погонах, відтепер розносять запрошення на допит свідкам або запрошують їх по телефону. А представники прокуратури перед допитом “наставляють” свідків на “праведний шлях”.
Слідчі ГПУ не вирізняються креативністю. Це яскраво ілюструє хоча б приклад того, як словосполучення “чистка кадрів” дивним чином кочувало з показів одного до іншого свідка на стадії досудового слідства, а в суді допитані зізнавалися, що такої фрази не вживали.
Свідки розповідали і про решту “особливостей” допитів підлеглими Пшонки, як то виклик уночі й телефонні дзвінки зі вказівками, що треба сказати в суді. Але далі – більше.
Днями на каналі ТВі вийшов сюжет, у якому було чітко показано, як представник Генпрокуратури Олександр Іщук зустрівся з Валерієм Мельником перед початком допиту й вимагав підтвердити свідчення, які були записані в протоколі на досудовому слідстві. Добре, що Мельник не піддався “обробці”. Але тут є нюанс – він уже не працює в органах і може дозволити собі таку розкіш, як вільно говорити про те, що було насправді, на відміну від інших свідків –сьогоднішніх працівників МВС, з якими активно “спілкується” і внутрішня безпека і прокуратура. І ніхто не може гарантувати, що вони не піддадуться “настановам”. Самі міліціонери розповідають, що для них внутрішня безпека – це фактично “карателі”.
Луценко категорично заявляє, що ставить під сумнів законність допитів свідків, яких доставляють у залу суду співробітники департаменту внутрішньої безпеки МВС.
– Подальше продовження такої практики ставить під сумнів законність взагалі цього судового процесу, – обурюється екс-міністр. – Я вкотре ставлю питання про встановлення способу виклику свідків на це судове засідання. Я не розумію, чому департамент, який мав би стежити за законністю дій правоохоронців і, зокрема, щоб не розкрадали сотні одиниць нарізної зброї, займаються тим, щоб приводити вибраних ними свідків до судового слідства. Я не розумію, чому на це спокійно через пальці дивиться суд… Можливо, скоро до нас пожежники будуть привозити свідків чи ЦРУ, чи польська розвідка? Суд буде спокійно на це дивитися? Це кричуще беззаконня, якому треба покласти край.
Але клопотання екс-міністра ігнорують. І наступного дня черговий свідок знову розповідає, що повістки він не отримував, а до суду його запросили співробітники департаменту внутрішньої безпеки МВС.
Журналісти жартують, що внутрішня безпека МВС тепер може запроваджувати послугу щодо доставки людей. Гарантія – 100%. Особливо актуальною ця послуга може виявитися під час виборів…
Луценко також клопоче, щоб відеозапис ТВі долучили до справи, а автора сюжету викликали як свідка. Але суддя Сергій Вовк відмовляє – передчасно, мовляв.
Цікаво, що генпрокурор Віктор Пшонка відхрестивсявід даних про тиск на свідка у справі Луценка.
Коли журналісти поставили питання руба: чи в правовий спосіб діяв працівник прокуратури, даючи вказівку свідку перед допитом у справі Луценка, Пшонка казенно відповів, що «в частині вказівки в нас немає ніяких даних».
У поведінці свідків, яких допитували цього тижня, було багато спільного. Прийшовши до зали суду, вони насамперед просили ознайомитися з протоколом своїх показів у досудовому слідстві. Довго й ретельно вдивлялися в те, що раніше говорили (чи в те, що написав слідчий?) А потім уже розпочинали давати вільні покази. Усіх цих свідків як одного “підводила пам`ять”. Вони не могли згадати дат, прізвищ, людей, номерів наказів. Що цікаво, ті самі факти пречудово були розписані в протоколах їхніх допитів.
Але навіть ці свідки констатували, що незаконних вказівок від Луценка не отримували.
...Луценку кілька разів протягом тижня ставало зле під час засідання. Технічні перерви і провітрювання у залі мало чим могли допомогти з “букетом” його серйозних захворювань. У середу довелося викликати швидку. Всіх видалили з зали.
Бригада з трьох лікарів прибула за кілька хвилин. Через хвилин 15 вони полишили залу засідань. На питання журналістів, як Луценко почувається, сухо відповіли:
– Швидка коментарів не дає.
– Але йому вже краще?
– Краще.
– А що з ним було?
– Є таке поняття “медична етика”, – процідила нам лікарка і зачинила двері карети швидкої допомоги.
Про стан здоров’я екс-міністра згодом розповіла його дружина Ірина.
– Ці наслідки були очікуваними. Ці щоденні приїзд під суд, коли його піднімають о 5-й ранку, людина не харчується нормально, не відпочиває… Погіршується його стан. Хвороби не лікуються, а загострюються. Думаю, що ситуація буде погіршуватися. Ми стараємося підтримувати Юру, як можемо. Медикаменти я ношу, але фактично це самолікування. Це не надання нормальної медичної допомоги… Я запитала в чоловіка, що дивилася лікар? Юра назвав їй свої основні хвороби, вона прощупала йому черевну порожнину і сказала: у вас проблеми з печінкою і підшлунковою. Це відчувається пальцями, не треба навіть дослідження. Вона дала йому знеболювальне і ліки від нудоти – у нього паморочилася голова. Але Юра вирішив залишитися до кінця допиту свідка. Що це йому вартує – один тільки Бог знає. Але він впертий. Бо це Луценко.
Анна Ященко
