Думка
Як і слід було чекати, чим ближче до виборів, тим більше в країні конфліктів. А останні дні взагалі знаменувалися мордобоями. І, що характерно, дедалі частіше в бійках замішаний БЮТ, причому одні кажуть, що в інцидентах винні прихильники Тимошенко, інші, ясна річ, - навпаки.
Усе це мені нагадує жорстоке побиття в 2003 році одного опозиційного журналіста. Справді, тоді йому сильно дісталося. В результаті інциденту у журналіста був струс мозку, а обличчя набуло лілового кольору. Для немолодої вже людини це був серйозний удар по здоров`ю. Проте редакція того опозиційного ЗМІ мудро утрималася від того, щоб давати широкий розголос інцидентові. Адже немолодого опозиційного журналіста побив інший опозиційний журналіст, його товариш-боксер. Опозиційні журналісти випивали в генделику і трохи перебрали. Хто там був винен, вже не розібрати, але – факт на розбитому обличчі. Проте, як я вже сказав, редакція не стала здіймати галас.
На цьому тлі якось дивно виглядають два недавні випадки. Спочатку біло-блакитна газета «Сьогодні» розповіла про те, як активісти БЮТ в Одесі нібито побили її фотографа. П`ятеро, двоє з яких були одягнені у футболки БЮТ, почали виламувати руки журналістові, намагаючись зняти з нього фотокамеру, повалили його на землю і били ногами й руками.
Немов у відповідь, невдовзі на Донеччині побили активістів БЮТ. Юлія Володимирівна, звісно, заявила, що то все політика. Натомість регіонали розповіли, як бютівці, їдучи вночі машиною, збили людину з велосипедом. Це виявився простий шофер з шахти «Південнодонбаська» N1, який підійшов до прихильників Юлії Володимирівни «і сказав, що вони неправі». І ось маєш: всі в соплях і з синцями, а Тимошенко материнськи заспокоює побитих бютівців і заявляє, що дії негідників мають цілеспрямований характер. Зрозуміло, що нападники під час бійки не забували “тихим словом” і Юлію Володимирівну.
Є, щоправда, один важливий елемент у цій історії: виявляється, бютівці поверталися чи то з дискотеки, чи то з кафе. На цьому можна і ставити крапку, адже це все пояснює, як у випадку з тими опозиційними журналістами. Дискотеки там не було, але ж вони теж сиділи в кафе.
А ось ще випадок. Нещодавно постраждав депутат Київради від «Нашої України» Зорян Шкиряк. Мовляв, до нього підійшли якісь люди і, не забуваючи вигукувати негарні слова на адресу його політичної сили, почали бити. Депутата забрали до лікарні, де йому наклали більше двадцяти швів на обличчя (спочатку йшлося про вісімнадцять). Слід також сказати, що і цей інцидент стався вночі, причому біля ресторану. Міліція ж заявила, що Шкиряк був нетверезий та ще образив інваліда.
Важко, звичайно, сказати, хто там правий, хто винен, але у зв`язку з усім цим маю пропозицію. Давайте перш ніж вдаватися до розваг, забуватимемо про роботу. Йдете випити, покурити, вколотися, побитися, зайнятися сексом, будьте ласкаві: зніміть партійну маєчку, залишіть значок в офісі. Адже невідомо, чим закінчиться вечір: в Україні щодня б`ють стільки людей, і кожний з них носій якихось поглядів. Давайте в своєму мовчанні будемо мудрими, як журналісти тієї опозиційної газети. Адже побиття - зовсім не привід, щоб давати політикам привід попіаритися перед виборами на ваших синцях.
Андрій Каменський
