Репліка

Своїм протокольним рішенням Кабмін доручив Міністерству вугільної промисловості забезпечити погашення заборгованості в розмірі 70 мільйонів гривень за електроенергію, спожиту у 2006 році. У бюджеті Мінвугілля зайве шукати цей рядок – 5,8 мільярда гривень там сховані за розпливчастими формулюваннями, переважно на кшталт "державної підтримки вугільних шахт". У державну підтримку можна записати й погашення боргу за електроенергію (перед такими структурами, як, наприклад, "Дніпроенерго"), і придбання авто для директорів, і погашення заборгованості перед шахтарями щодо зарплати, яку цей директор має усталену звичку не виплачувати. Пам’ятаєте, одним з перших рішень уряду Януковича торік було погашення боргів перед шахтарями?

Справа не в тому, що я, Станіслав Голубенко, рядовий платник податків (оце саме йду в банк оплачувати земельний податок), не палаю бажанням, як, напевне, й інші платники податків, своїми коштами оплачувати марнотратство та оборудки вугільних директорів – до роботяг у забої ці гроші все рівно не дійдуть. І справа не в тому, що, від року до року розраховуючись за боргами шахт, держава заохочує їхніх власників до подальшого безкарного нагромадження боргів та безконтрольних зловживань.

Відео дня

Я хотів би помилитися, але мені здається, що ось це протокольне рішення Кабміну, який уже, схоже, не жилець на цьому світі, розпочинає процес прощання з міністерськими портфелями, а головне – з мільярдами, що нагромадилися на казначейському рахунку.

Є передчуття, що в період міжвладної паузи уряд дасть, точніше – уже дав – команду розпочати процес освоєння коштів, котрі чекали свого часу на рахунках. На дипломатичній мові це звучить так, як виписав керівник групи радників голови Національного банку Литвицький у своєму останньому економічному огляді: “Почала формуватися тенденція відходу від профіцитного державного бюджету. Імовірно, вона посилиться у вересні й закріпиться в четвертому кварталі”.

Іншими словами, тенденція відходу від влади і тенденція відходу від профіцитного державного бюджету є поняттями тотожними.

Станіслав Голубенко, Київ