У Криму знайдено посуд, вироби зі скла з корабля XVIII століття

00:01, 29 листопада 2007
Крым
2 0

«Експедиції-2007»

Інна ФІЛІПЕНКО, «День»

Після літніх канікул розмови студентів історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка точаться навколо однієї теми: розкопки, знахідки, реставрація. Пояснення цьому просте — студенти обговорюють перебіг своєї археологічної практики, результати якої щороку презентують на відповідних виставках. Цьогоріч співробітники та студенти кафедри археології та музеєзнавства звітували перед громадськістю відразу після закінчення польових робіт: коли результати досліджень пройшли попередній аналіз, а нові знахідки класифіковані, відреставровані та вивчені у наукових лабораторіях.

На виставці «Експедиції-2007: пошуки — знахідки», що відкрилася 27 листопада і триватиме три місяці, археологам та геологам є що показати: польовий сезон-2007 проходив цього року на кількох археологічних пам’ятках у різних регіонах України: на узбережжі Чорного моря та в районі Середнього Подніпров’я. Серед цінних знахідок історики особливу увагу звертають на керамічні пряслиця, залізні вироби (ножі, шила, наконечники стріл), рибальські гачки, підсвічники та амфори. За словами наукового співробітника КНУ Володимира Кобця, чимало цих цікавих речей було знайдено під час розвідки місця загибелі лінійного корабля російського флоту XVIII століття «Святой Александр», що проводилася біля узбережжя Тарханкутського півострова. Ці дослідження тривали в рамках греко-української співпраці у напрямку розвитку геологічного туризму. Тому в пошуках історичних цінностей під воду занурювалися не тільки українські, а й іноземні студенти.

Крім Тарханкутського півострова, дослідження в Криму охопили акваторію селища Новий Світ, що біля торгової гавані міста Судак. Звідси на виставку потрапили товари, які перевозили купці середньовіччя: полив’яний посуд, вироби зі скла й металу. Усі ці речі знайдені на місці загибелі італійського корабля XVIII століття.

У ході геологічних досліджень студенти та наукові співробітники університету сфотографували прояви сучасних геологічних процесів, а також свідчення тих змін, які відбувалися в минулому на території Керчі. На основі цих фотографій та описів знахідок науковці підготували путівник геологічних екскурсій по Криму.

— Оскільки університет активно співпрацює із Національним заповідником «Софія Київська», студенти-історики вже кілька років поспіль мають змогу проходити археологічну практику на території музею «Судацька фортеця», — розповів Володимир Кобець. — Основне навантаження під час досліджень лежить на плечах старших наукових співробітників, адже фортеця — це унікальна археологічна пам’ятка Кримського середньовіччя. Тому студентство вело розкопки у портовій частині городища та проводило охоронні роботи на могильнику.

Не менш цікавою була археологічна практика на території Канівського природного заповідника. Як розповів керівник експедиції Євген Синиця, на дослідженій території понад 250 кв. метрів студентам вдалося відшукати рештки трьох заглиблених будинків із печами-кам’янками, а також кілька господарських споруд — усі ці знахідки є частиною слов’янського поселення VIII—IX століть. Крім матеріалів кінця I тисячоліття н.е. (груболіпної та ранньогончарної кераміки), знайдено кераміку доби бронзи. Але потенціал зазначеної ділянки на цьому не вичерпується. Євген Синиця запевняє, що на цій території можна проводити розкопки не один рік.

Пересічні відвідувачі виставки, оглядаючи експонати, цікавляться перш за все їхньою історичною цінністю та практичним застосуванням. Непомітною залишається копітка робота археолога чи геолога, яким доводиться копати тверду землю з сьомої ранку до пізніх сутінків або занурюватися під воду на глибину п’яти й більше метрів. Та шукачі знахідок на це не скаржаться, бо вважають свою професію дуже романтичною.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter