У Національному музеї Тараса Шевченка відзначили 170-річчя з дня виходу першого "Кобзаря" - збірки восьми поетичних творів, яка набула величезного значення не тільки в історії української літератури, а й в історії самосвідомості українського народу.
Про це УНІАН повідомили в музеї Тараса Шевченка.
За словами генерального директора Національного музею Т. Шевченка Наталі Клименко, невелика збірка, яка в 1840 році вийшла накладом близько 1000 примірників у Петербурзі, оголосила собою тріумфальну ходу українського слова. Слово, яке тоді сприймалось як екзотика водночас стало всім зрозуміле. «Саме вихід у друкарні Фішера цієї книги сповістив про прихід нового українського слова нового звучання", - зазначила пані Наталя.
Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього "Кобзаря" - офорт на початку книги по малюнку Василя Штернберга: народний співак - кобзар з хлопчиком-поводирем.
"У ту пору для Шевченка творчість була чимось спонтанним. Він не мріяв про збірки, він навіть не дбав про те, щоб зібрати вірші докупи і впорядкувати їх. Він писав, тому що йому писалося", - розказав літературознавець Володимир Панченко. Він також зазначив, що перше видання "Кобзаря" було здійснене за кошти вихідця з полтавщини Петра Мартоса, який звернувся до молодого Шевченка з проханням намалювати його портрет. Знайшовши безліч списаних віршами аркушів паперу на підлозі у майстерні Шевченка та прочитавши їх, Мартос запропонував Тарасу видати збіркою його перші твори.
До цієї збірки увійшли поетичні твори «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «Нащо мені чорні брови», «До Основ`яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що став епіграфом до усієї творчості Тараса Шевченка. Продавали книжку по карбованцю сріблом за примірник.
За 170 років видання з назвою "Кобзар" неодноразово передруковувалося у різних форматах, тому важко сказати скільки на сьогоднішній існує "Кобзарів". Твори цієї збірки перекладені більш як на 140 мов світу, зокрема на японську, китайську і навіть на тамільську, якутську, удмуртську, циганську.
