Вони твердять, що Софійський собор принаймні на 20 років старший, аніж вважали досі. Підтвердження цієї сенсації – просто на стінах собору.
Там, де фрески здаються лише подряпаними, насправді є написи – графіті. Історики кажуть, що хоча церква і забороняла писати на стінах, від спокуси залишити автограф у храмі не втримувалися навіть князі та митрополити. На зображенні святого Василя науковці знайшли дату, яка відповідає 1022 року. А якщо вірити Несторові Літописцю, Софія тоді ще не була збудована.
Вчені вже мають кілька доказів, що храм зводили за Володимира, а не за Ярослава, як вважали досі. По-перше, найдавніше графіті знайшли на зображенні святого Василя, а саме таке ім‘я мав Володимир після хрещення. По-друге, тут говориться про Пасху-злату, тобто Великдень, що у деякі роки збігається із Богоявленням. А трапляється таке нечасто. Ще один аргумент – написи на стінах з’явилися, коли храм уже був відкритий, а отже, приміщення ще старше.
Науковці називають відкриття сенсацією і продовжують вивчати графіті. Вони впевнені: у храмі є ще давніші написи, тож від Софії можна чекати нових несподіванок.
Надія Нікітенко, заввідділом науково-історичних досліджень Національного заповідника "Софія Київська" вважає, що "Свята Софія, взявши до уваги дату її освячення, була заснована 4 листопада 1011 року, тобто за Володимира, а завершена за Ярослава 11 травня – це також другий день її освячення, 1018-го року. А це означає, що Софія – то є найдавніша пам‘ятка, яка зберіглася на східно-слов‘янських теренах", – каже Надія Нікітенко.
