Далеко не всі люди в Україні працюють там, де завжди мріяли. Особливо це актуально зараз, у війну, коли потреба в грошах особливо сильна, а ринок праці не особливо різноманітний. УНІАН з'ясував, як наважитися на звільнення з роботи і чи варто мислити в цей бік.
"Ненавиджу свою роботу" - що робити, чи варто йти
Психологиня і психотерапевтка Марія Янчук дала кілька порад тим, хто опинився в глухому куті й не розуміє, що робити, якщо я ненавиджу свою роботу.
Необхідно зрозуміти, дослідити, чому ця робота стала мені ненависною або чому я перебуваю в цій ненависній ситуації. Взяти листочок і написати собі дві колонки - за і проти: що мені приносить ця робота і що не подобається. І порівняти ці два списки. Тобто, що я отримую, коли я туди ходжу, і що я втрачаю або що я не отримую, але хочу отримувати на роботі.
Друге запитання, яке ставлять люди в такому становищі - це "як зважитися на звільнення з роботи в нікуди", маючи на увазі, що заощаджень немає, інших пропозицій теж немає. Психолог каже:
Коли я на ненависній роботі і не можу звільнитися, тоді втрачається певна енергія, самореалізація. Тобто я не реалізуюся від цього, багато виникає тривоги, страхів, стресу і це якраз і заважає звільнитися. Виходить, що є певна невпевненість у собі, що я щось можу. Це може бути невпевненість у своїх компетенціях, невпевненість у собі як у людині. Людина може сумніватися в тому, чи знайде в такий складний час іншу роботу. І через це можуть виникати страхи та тривога. Тобто від невпевненості ми залишаємося.
Чим довше ми залишаємося в нестерпних умовах, коли ми змушуємо себе вставати і йти на цю роботу, ми неякісно виконуємо свої функції, і це призводить все до вигорання або до звільнення. Тобто в будь-якому з цих варіантів ми втрачаємо шанс на те, щоб знайти собі адекватну роботу, там, де я почуватимусь добре, туди, куди я йтиму із задоволенням, виконуватиму якісно свої функції і почуватимусь щасливим.
Як зважитися на звільнення з роботи - лайфхак
Робота займає в середньостатистичної людини приблизно третину життя. Якщо вісім годин із 24 ми почуваємося нещасливими, ми переносимо цю ситуацію й на інші сфери життя - на стосунки, на соціальне життя, на хобі. Тобто там ми вже також не відчуваємо задоволення. І тому це така основна причина нещастя. Коли людина реалізована, робить свою роботу добре і відчуває й розуміє ефективність і цінність своєї роботи, і їй подобається її робота, тоді всі сфери автоматично підтягуються під це - тобто вона і виділяє і час, і енергію для стосунків, має змогу мати різні захоплення, має друзів, має соціальні контакти, - живе повним життям.
Тільки-но робота не приносить задоволення, тільки-но там відбуваються ситуації, які вибивають абсолютно людину з колії, тобто вона туди витрачає максимум енергії, щоб боротися з цим стресом, із цими страхами, із цією тривогою, вона автоматично не живе своє життя, а витрачає тільки сили на те, щоб примусити себе піти на роботу, примусити себе щось там робити, якось впоратися з тим станом, щоб зовсім не вмерти.
Психолог порекомендував техніку, яка допоможе з'ясувати, що робити, якщо ви зрозуміли - "я ненавиджу свою роботу". Техніка називається "квадрат Декарта". Це проста техніка, яка допомагає прийняти рішення. Там є чотири запитання, які ви собі ставите, і це така опора, перший крок для того, щоб прийняти це рішення і піти назустріч змінам.
Суть її полягає в тому, що ви ставите собі 4 запитання:
- Що буде, якщо це станеться?
- Що буде, якщо це не станеться?
- Чого не буде, якщо це станеться?
- Чого не буде, якщо це не станеться?
Якщо ви чесно відповісте на всі запитання, то побачите, що ця техніка допомагає виявити наслідки вашого вибору. Бачачи їх, у вас вийде ухвалити правильне рішення, виходячи з логічних і моральних міркувань.