Підпишіться на нас в Google
Територія поблизу Костянтинівки наразі є однією з найнебезпечніших гарячих точок, і українські військові визнають, що російські війська досягли її околиць, повідомляє BBC.
Видання розповіло, що піхотинець, відомий під псевдонімом Кенія, два дні йшов пішки 11 км, щоб повернутися до своєї бригади, уникаючи мін і ховаючись від дронів, щоб вибратися звідти.
"Якщо це місто, що має велике стратегічне значення, впаде, Москва зможе наступати на останні укріплені позиції України в Донбасі – Краматорськ і Слов'янськ – з півночі, сходу та півдня", - пояснюється в статті.
Наголошується, що очільник Кремля Володимир Путін вважає захоплення Донбасу "пріоритетною метою" Росії, а українська розвідка стверджує, що він хоче досягти цього в поточному році. Президент України Володимир Зеленський вважає, що Кремль планує ще один великий наступ влітку.
Однак, зазначає видання, останнім часом російська кампанія в цьому регіоні зайшла в глухий кут.
За даними українського моніторингового сайту DeepState, у квітні Москва захопила на Донбасі вдвічі менше території, ніж у березні, і лише шосту частину від того, що було захоплено в грудні 2025 року.
В публікації вказується, що завданням українського військового з позивним Кенія було утримувати позиції та стежити за будь-якими рухами зовні. Він та його товариш мали вступати в бій лише в тому випадку, якщо російські війська спробують наступати на них.
За його словами, більшість бойових дій виконували дрони, й ця зброя кардинально змінила характер ведення воєн.
Видання поділилося, що Кенія та його бригада переживають те, що здається парадоксом сучасної війни. У міру того, як машини все більше замінюють людей на передовій, роль військ у захопленні або обороні території стає все більшою.
"Минули ті часи, коли колони танків і хвилі солдатів штурмували позиції ворога. Натомість, штурми часто здійснюють двоє-троє солдатів, які йдуть полем або їдуть на мотоциклах, іноді навіть верхи на конях чи на велосипедах", - йдеться в статті.
Додається, що для того, щоб вижити в "кілзоні", широкій і безлюдній місцевості, де панують дрони, що вистежують усе, що рухається, швидкість стала важливішою за броню.
Видання пояснює, що це сіра зона вздовж лінії фронту, що знаходиться в зоні дії дронів, якими дистанційно керують обидві сторони.
"Кожного разу, коли нам доводилося виходити зі своїх позицій, ми молилися, щоб повернутися живими. Вночі нам доводилося одягати маскувальні накидки проти дронів, щоб захиститися від тепловізорів, але вони діяли щонайбільше 20 хвилин", - розповів Кенія.
Навіть в еру роботів та дистанційно керованої зброї старе військове правило залишається актуальним: без живої сили на землі армія не може утримувати територію.
Видання розповіло, що саме тому Україна тримає таких солдатів, як Кенія, у невеликих окопах та бліндажах у зоні бойових дій, де вони можуть лише залишатися на місці та утримувати цю територію.
Їх найбільший страх – бути виявленими росіянами. Саме це сталося з Хані, який провів 122 дні на фронті. Він приїхав до України як палестинський студент у 1990-х роках і залишився тут. Російські дрони та артилерія перетворили його позицію в руїни.
Коли росіяни спробували проникнути в підвал, він та його товариші по службі відкрили вогонь, тим самим викривши свої позиції.
"Як тільки вони дізналися, що ми там, спочатку вони скинули вибухівку з дронів, а потім на нас напали дрони-камікадзе", – згадує військовий.
За його словами, безпілотник, прикріплений до оптоволоконних кабелів, зміг пролетіти всередину підвалу, але біля входу заплутався у власних дротах і почав крутитися. Хані вистрілив у барабан з кабелем, і дрон втратив зв’язок із пілотом, який ним керував.
В цей момент двоє російських солдатів штурмували його позицію:
"Вони підірвали протитанкові міни зовні та знищили вхід, засипавши його уламками. Вони думали, що ми загинули".
Видання зауважило, що українським військовим вдалося вижити завдяки прихованому виходу, який викопали про всяк випадок.
Усі шляхи постачання в зоні бойових дій на Донбасі наразі перекриті, тому продовольство та боєприпаси до передових позицій доставляють за допомогою безпілотників. Але навіть вони не є надійними: їх часто знищують або вони виходять з ладу, тому постачання відбувається з перебоями.
Кенія розповів, що його мізерні запаси їжі часто з’їдали миші:
"Вони гризуть усе, крім металу. Через мишей нам доводилося швидко з’їдати всі продукти, крім консервів, інакше миші знищували б їх усі".
Українські військові заявляють, що російські війська перегруповуються вздовж лінії фронту напередодні можливого літнього наступу. Щоб протидіяти цьому, українці заявляють, що посилили атаки на російські військові логістичні об’єкти та маршрути постачання.
Ймовірно, що це також могло сповільнити просування російських військ. За даними американського Інституту досліджень війни, минулого місяця Москва втратила на території України більше, ніж змогла завоювати.
Проте, як йдеться в публікації, саме на рядових бійців, які перебувають на передовій у зоні бойових дій, лягає найважче завдання – утримати українську територію. Без них, за словами Хані, лінія фронту впаде.
Війна в Україні: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що журналіст Оуен Меттьюз в колонці The Telegraph стверджує, що в Кремлі дедалі активніше готуються до можливого завершення війни проти України. Проте російський президент досі не демонструє чіткого плану виходу з конфлікту. Меттьюз пише, що попри удари українських дронів по Москві та наростання внутрішнього невдоволення, система влади в РФ залишається фактично паралізованою страхом перед можливим крахом режиму. Журналіст зазначає, що Україна вже здатна завдавати ударів по найбільш захищених районах Росії, а потенціал таких атак лише зростатиме.
Також ми писали, що керівник зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін вважає, що очільник Кремля має мало хороших варіантів в Україні, оскільки його збройні сили не можуть суттєво просунутися на полі бою. Розін додає, що західні санкції виснажують його ресурси. Він розповів, що Росія "втрачає більше людей, ніж набирає на п'ятому році своєї повномасштабної війни", а загальна мобілізація буде вкрай непопулярною та потенційно підірве стабільність. Керівник розвідки Естонії зауважив, що важко сказати, що Путін думає з цього приводу, але "всі ці фактори починають впливати на його рішення".
