Статті :

Влітку, коли увага загалу млявіє від спеки, урядовий комітет схвалює найбільший нафтогазовий проект в історії України. Надра із трильйонним запасом газу вирішують передати офшорній компанії Юзгаз БіВі. Кому уряд Гройсмана віддає справжнє українське ельдорадо, і як високопосадові ділки роблять бізнес на рівному місці?

В інтерв’ю УНІАН виконуючий обов’язки голови Держгеонадр Олег Кирилюк розповів, за якою схемою наближені до влади компанії кожен раз отримують спецдозволи на видобуток, коли нарешті почнуть проводити відкриті аукціони та за яких умов іноземні інвестори можуть зайти в Україну.

В інтерв’ю УНІАН виконуючий обов’язки голови Держгеонадр Олег Кирилюк розповів, за якою схемою наближені до влади компанії кожен раз отримують спецдозволи на видобуток, коли нарешті почнуть проводити відкриті аукціони та за яких умов іноземні інвестори можуть зайти в Україну.

Коли нещодавно міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що з Росією буде припинене залізничне сполучення, мова йшла лише про пасажирські перевезення. Про припинення вантажних потоків з Росії до України – мовчок. І цьому є причина – бізнес, який українські можновладці, а також особисто президент України, ведуть з Російською Федерацією на п’ятому році війни.

Уряд продовжує реформувати газовий ринок для досягнення заповітної мети – перейти на блакитне паливо власного видобутку до 2020 року. Експерти кроки Кабміну схвалюють, але з приводу їх реальної перспективи, особливо стосовно самозабезпечення газом у заявлені терміни, налаштовані песимістично. УНІАН розбирався в ситуації (рос.).

Багатомільярдний борг столичного приватного підприємства «Київенерго» перед держхолдингом «Нафтогаз України», що породив багатомісячну судову тяганину, загрожує жителям Києва в осінньо-зимовий період холодними батареями і відсутністю гарячої води. Суперечку Києва з «Нафтогазом» могла б вирішити велика гнучкість міської адміністрації і втручання уряду. Але чи готові столична і центральна влада на такі кроки? (рос.)

Україна в черговий раз робить спробу добудувати два енергоблоки Хмельницької атомної станції. Вирішити проблему з енергетичним довгобудом, який дістався нам з часів Радянського Союзу, експерти та учасники ринку радять не так, як планувалося раніше – з залученням Росії, а за рахунок розширення поставок електроенергії до Європи (рос.).

На перших консультаціях щодо майбутнього контракту про транзит російського газу через нашу ГТС у форматі Україна-ЄС-Росія сторони задекларували свої позиції. Київ і Брюссель заявили, що «транзитний» договір буде складено, ґрунтуючись на європейських стандартах. Москва нібито з усім погодилася, додавши, що стокгольмський конфлікт повинен бути вирішений мировою угодою. Експерти вважають, що на поступки Кремлю йти не можна, інакше ми зіткнемося з новими, але вже не газовими, а політичними проблемами (рос.).

Один з найважливіших вітчизняних регуляторів у сфері енергетики і комунальних послуг – НКРЕКП – знову працездатний. Вперше в історії його склад сформовано на відкритому конкурсі, а головою обрано Оксану Кривенко. Саме їй вже найближчим часом належить зробити вибір – скасувати скандальну спадщину свого попередника Дмитра Вовка, включаючи формулу "Роттердам+", або повністю піти його шляхом, підтримуючи за рахунок простих українців добробут окремо взятих олігархів.

Президент та виконавчий директор компанії-постачальника ядерного палива в Україну Westinghouse Electric Company Хосе Еметеріо Гутьєррес в інтерв’ю УНІАН розповів про стан співпраці з «Енергоатомом», розробку нового ядерного палива, участь в проекті «Енергоміст «Україна-ЄС», а також про те, як атомна енергетика зможе подолати виклики сучасності.

Американський інвестор хвалить Україну за реформи та випромінює оптимізм щодо майбутнього нашої країни, разом з тим на практиці все виявляється не так гладко, а держава не поспішає дбати про свою інвестиційну привабливість.

«Нафтогаз» дав старт примусовому стягненню з «Газпрому» мільярдного боргу в юрисдикції європейських країн у рамках рішення Стокгольмського арбітражу. Першого удару завдано активам російського газового монополіста в проекті «Північний потік-2». Експерти вважають, що це, як мінімум, затягне будівництво газопроводу в обхід України, а розрахуватися за боргами «Газпрому» все одно доведеться (рос.).

Україна вступає в конфронтацію з ключовим кредитором – МВФ. Однією з причин цього є небажання уряду підвищити до ринкового рівня ціни на газ для населення. Ситуація була б менш драматичною, якби Україна різко збільшила власний видобуток блакитного палива. Але через корупцію будь-які плани збільшити видобуток газу навіть приречені на провал (рос.).

Найбільша в історії людства техногенна аварія на Чорнобильській АЕС найчастіше асоціюється з горем і болем. Але ця біда принесла і нові можливості, звільнивши від присутності людини значні території на півночі України. Ці землі, повертаючись у незайманий стан, стають оазою дикої, часом, небезпечної природи і джерелом нових легенд (рос.).

Якими будуть подальші кроки «Нафтогазу» після чергової відмови «Газпрому» виконувати рішення Стокгольмського арбітражу, що означає видача Німеччиною дозволу на будівництво «Північного потоку-2», і якою у разі реалізації Росією цього проекту буде доля української газотранспортної системи - в інтерв'ю УНІАН розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. (рос.)

Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук в інтерв’ю УНІАН розповів про необхідність переходу від дорогого природного газу до біопалива вітчизняного виробництва, наскільки вигідно встановлювати негазові котли у звичайних домогосподарствах, як добувається газ на сміттєзвалищах та скільки спирту має містити автомобільний бензин.

Початок 2018 року видався досить насиченим на новини у розділі «Електроенергетика України». Це і початок конкурсу на вакансії членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. І спроба вкотре протягнути грабіжницькі для споживача RAB-тарифи для розподільчих компаній. І нова хвиля дискусії щодо погашення боргів перед окремою приватною генерацією за рахунок усіх інших державних. І все це фактично за кілька місяців до початку роботи нової моделі ринку електроенергії. Чи можна в таких умовах сподіватися, що новий ринок та оновлений склад Нацкомісії поставлять крапку в історії непрозорого формування тарифної політики та розподілу державних коштів? Спробуємо розібратись.