Статті :

Кремль зробив чергову спробу дискредитувати Україну. «Газпром», після багатомісячного скорочення транзиту газу, вирішив різко збільшити постачання блакитного палива до Європи, що є грубим порушенням контрактів. Однак вітчизняна газотранспортна система витримала і ці підступні плани московських безумців.

У Брюсселі пройшли чергові газові переговори: Європа залишилася задоволеною, Росія погрожує, Україна отримала шанс перейти в наступ. І ним вона повинна скористатися найближчим часом - наступна «газова» зустріч відбудеться до 1 квітня.

«Газпром» дав старт новому газовому скандалу, який безпосередньо пов'язаний з поставками російського блакитного палива на Донбас, і сам себе перехитрив.

З 1 квітня в Україні підвищаться тарифи для населення на газ і тепло. Це - давно необхідний економічно обґрунтований крок. Але толку від нього не буде, якщо не змінити систему тарифоутворення, посиливши контроль теплокомуненерго, які за часів Януковича були передані в «дружні руки» й донині використовують звичні для них сірі схеми роботи.

Значимість української атомної енергетики для забезпечення енергобезпеки країни в умовах дефіциту усіх видів палива і розв'язаної Росією війни важко переоцінити. За рахунок роботи АЕС в Україні стабільно виробляється більше половини електроенергії. Тому не випадково противники енергонезалежності України фокусують свою критику на цій галузі.

В грудні 2014 року поблизу українського кордону Росія з грубими порушеннями ввела в експлуатацію 3-й енергоблок Ростовської АЕС. Однак українських екологів це не зацікавило. Вони воліють боротися з вітчизняної атомною галуззю. Приміром, «борці» з ядерною загрозою вимагають від вітчизняних чиновників, що ті погодили продовження дії блоків на Запорізькій АЕС з країною агресором - Росією (рос.)

Президент Центру «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар в інтерв'ю УНІАН розповів, як слід поводитися Україні напередодні весняних газових переговорів, про позицію Європи в даному питанні, про «Турецький потік», Стокгольмський арбітраж, перспективи вітчизняної ГТС, а також про те, якою є справедлива ціна газу для нашої країни.

Україну в 2014 році накрило хвилею економічної кризи, викликаної агресією Росії. Для досягнення своїх політичних цілей РФ розгорнула гібридну війну проти України, одним з елементів якої стала масована атака на енергетичний сектор країни.

Володимир Демчишин розповів УНІАН про кадрову чистку в міністерстві, австралійське вугілля і словацький газовий реверс, боротьбу з корупцією, керування бажаннями і про свій рятувальний «парашут» (рос.).

Найбільша енергогенеруюча компанія України, НАЕК «Енергоатом» - уже півроку намагається забрати у «Авант-банку» свої 78 млн грн. Ця сума була внесена в банк у якості акредитиву, термін якого закінчився навесні 2014 року. Однак банк добровільно гроші не віддає. Стягнути кошти через суд «Енергоатому» поки не вдається. Не допомогли навіть скарги до прокуратури і Національного банку (рос.).

Росія закрила проект «Південний потік», метою якого було позбавлення України статусу головного транзитера газу в Європу. Київ отримав черговий козир у протистоянні з «Газпромом», але експерти попереджають про нові загрози для нашої країни (рос.).

Сьогодні питання енергонезалежності України стало актуальним як ніколи. Як її досягнути в інтерв’ю УНІАН розповів голова правління Національної акціонерної компанії «Надра України» Ярослав Климович. Окрім того, він повідомив, у якому фінансовому стані знаходиться компанія і геологічна галузь в цілому, як війна на Донбасі вплинула на видобуток нафти та газу, і чи варто Україні покладати великі надії на збільшення видобутку вуглеводнів всесвітньовідомими компаніями.

Падіння світових цін на нафту на тлі санкцій цивілізованого світу довело Росію до рецесії. Від браку нафтодоларів щомісячні втрати бюджету країни вже перевищили мілілард доларів. Експерти прогнозують - колапс РФ може трапитися в найближчі 2 роки.

Про підсумки тристоронніх газових переговорів, а також про те, хто зіграв головну скрипку в тимчасовому вирішенні українсько-російського газового конфлікту, і про «літні» перспективи України розповів в інтерв'ю УНІАН президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.

Нещодавно одне із державних підприємств, яке є важливим стратегічним об’єктом, ДП НАЕК «Енергоатом»,  отримало запит Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України щодо організації захисту об’єктів державної компанії. Цей запит викликав чимало питань як у фахівців, так і у журналістів, в руки яких потрапив документ. Зокрема, незрозуміло, навіщо борцям з оргзлочинністю інформація щодо закладених в проект та реалізованих протягом десятиріч заходів з фізичного захисту периметру АЕС, яка є державною таємницею. Адже для боротьби з бандформуваннями чи з корупцією достатньо ознайомитися виключно з комерційними документами на кшталт договорів.

Через військову агресію Росії «Енергоатом» організував для своїх співробітників курси «молодого бійця». Проводяться вони в навчальному центрі військової частини, яка охороняє Южно-Українську АЕС. Пройшов курси в складі групи журналістів і кореспондент УНІАН. Гендиректор ЮУ АЕС Володимир Лісніченко, який відвідав навчальний центр, розповів журналістам, чим живе атомна станція в умовах воєнного часу.

Юрій Недашковський в інтерв'ю журналістам розповів, чому Україна відмовилась від послуг Росії у добудові енергоблоків АЕС, з якої причини йде пошук компаній для зберігання і переробки відпрацьованого палива, а також коли очікувати ядерне паливо від Westinghouse.

На світовому ринку нафти триває обвал, ціни досягли мінімуму з 2010 року. Для України такий стан речей є козирем в газовій суперечці з Росією. А вітчизняних автолюбителів обрадувати нічим - значного здешевлення бензину очікувати не варто, принаймні, на найближчу перспективу.

Нова влада виявилася не здатною притягти до відповідальності тих, кого вона ж звинувачувала у хабарництві і нанесенні величезного збитку державі. Арешт глави «Нафтогазу» Бакуліна закінчився звільненням його з-під варти через місяць, а через п'ять місяців - закриттям кримінальної справи (рос.).

Проблеми з поставками газу з Росії до Європи, зокрема до Польщі, виникли не випадково. Це елемент політичного тиску, оскільки Польща, постачаючи блакитне паливо Україні, втрутилася в газовий конфлікт, що точиться уже не перший місяць.