Ілюстрація REUTERS

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін переконаний, що Росія обов'язково припинить транзит газу територією України до Європи в разі побудови газопроводу "Північний потік-2" на дні Балтійського моря.

Читайте такожПорошенко закликає Європу відмовитися від "Північного потоку-2"

Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив журналістам.

Відео дня

Глава МЗС розповів про свою останню телефонну розмову з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом.

"Якщо цей проект колись теоретично буде побудований, я прямо це вказав і Єврокомісії, і Німеччині, то обов'язково Росія припинить постачання через український маршрут, якими б не були гарантії", - заявив Клімкін.

При цьому, за його словами, припинення постачання може відбутися "починаючи від якихось маніпуляцій, як газові війни, і закінчуючи якимись терористичними актами".

"Тому тут довіри немає і ми будемо послідовно проти цього боротися", - наголосив Клімкін.

Міністр нагадав, що Україна відстоює позицію, що "на українську газотранспортну систему мають бути поширені європейські правила". Саме транзит газу територією України має відбуватися за європейськими правилами. "Ми цього хочемо і ми це просуваємо, а чому тоді навіть теоретичний "Північний потік" має бути позбавлений будь-яких європейський правил?" - сказав Клімкін.

Він заявив, що чітко зрозуміло, що "Північий потік-2" є політичним проектом.

Також він сказав, що домовився з Маасом "найближчим часом зустрітися, оскільки є теми, які мають бути проговорені дуже детально".

Водночас глава МЗС заявляє, що позиція Німеччини є дуже чіткою.

"Вона полягає у тому, що транзит за допомогою нашої ГТС має залишитися. Це фундаментальна вихідна позиція. Тепер Росія каже, що спочатку давайте врегулюємо питання Стокгольмського арбітражу. Але розуміння Росії полягає у тому, щоби не платити. Тобто Росія не виконує навіть юридичні рішення. Є звичайно, Нью-Йоркська конвенція, яким чином здійснюється рішення арбітражу, і якщо хтось не хоче виконувати угоди, то яким чином з ним можна взагалі говорити, які гарантії ми можемо отримати", - наголосив Клімкін.

Він також наголосив, що Росія повинна виконувати юридичні рішення.

Як повідомляв УНІАН, проектом «Північний потік-2» передбачено будівництво і робота двох гілок газопроводу загальною потужністю 55 млрд кубометрів газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Новий трубопровід в обхід України планується побудувати поруч з уже наявним «Північним потоком-1».

Будівництво газопроводу має завершитися до кінця 2019 року. Протяжність трубопроводу становитиме 1220 км, він має з'єднати російську Усть-Лугу і німецький Грайфсвальд.

Наприкінці березня - на початку квітня 2018 року компанія Nord Stream 2 (оператор проекту будівництва газопроводу «Північний потік-2») отримала дозвіл на будівництво газопроводу від Німеччини і Фінляндії, а у червні - від Швеції. При цьому Данія, через територію якої газопровід також має проходити, відповідний дозвіл поки не надала.

На початку травня компанія Nord Stream 2 вже розпочала роботи з будівництва приймальної станції майбутнього газопроводу в околицях німецького міста Лубмін.

Україна виступає проти будівництва «Північного потоку-2».

18 травня після переговорів у Сочі з президентом РФ Володимиром Путіним канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила про необхідність подумати над гарантіями транзиту газу через Україну після реалізації проекту «Північний потік-2».

Водночас очільник МЗС ФРН Гайко Маас у Москві заявив, що уряд Німеччини підтримує будівництво «Північного потоку-2» в обхід України.

Довідка УНІАН. Наприкінці лютого 2018 року російський монополіст «Газпром» програв судову тяжбу з «Нафтогазом» у Стокгольмському арбітражі щодо транзитного контракту, за рішенням якого російська компанія повинна виплатити українській стороні 4,6 млрд дол.

При цьому з урахуванням рішення арбітражу щодо контракту на постачання газу остаточна сума розрахунків між компаніями становить 2,6 млрд дол. на користь «Нафтогазу».

На тлі програшу «Газпром» заявив про намір розірвати контракт на поставку і транзит газу з Україною в судовому порядку. У 20-х числах березня «Газпром» офіційно сповістив «Нафтогаз» про те, що він відмовляється виконувати рішення арбітражу.

Наприкінці травня «Нафтогаз України» почав процес примусового стягнення з «Газпрому» боргу в 2,6 млрд дол. у зарубіжних судах. Процеси щодо арешту активів «Газпрому» проходять в Англії, Швейцарії і Нідерландах. Серед активів, які цікавлять українську сторону, - акції компаній-операторів газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2».

На початку липня «Нафтогаз» подав до Стокгольмського арбітражу позов з вимогою переглянути тариф на транзит природного газу за контрактом з «Газпромом». «Нафтогаз» вимагає перегляду тарифу з березня 2018 року до кінця 2019 року і попередньо оцінює свої грошові вимоги в близько 12 млрд дол., не враховуючи відсотків.