Президент Литви Даля Грібаускайте, знову обрана главою держави 25 травня, має намір продовжувати курс країни на зміцнення безпеки, в тому числі енергетичної, пише DW.
Російський "Газпром" поки є практично єдиним постачальником блакитного палива в Литву. У 2012 році країна купила у нього 3,3 мільярда кубометрів газу, в 2013 році - 2,7 мільярда.
Читайте такожРосія не виключає надання Україні знижки на газМонопольне становище дозволяло концерну впливати на ціноутворення. В результаті Литві російський газ обходився дорожче, ніж іншим країнам ЄС. За тисячу кубометрів вона платила до 500 доларів, Німеччина, наприклад, в межах 380 доларів.
На всі спроби влади Литви домогтися зниження ціни на газ керівництво російського концерну ще недавно реагувало з холодною байдужістю. Різницю в ціні пояснювали тим, що Німеччина як великий споживач, який уклав довгострокові контракти, може отримати більш вигідну ціну, ніж балтійська республіка. Таке пояснення Вільнюс не влаштувало, і він приступив до дій.
Читайте такожМіллер лякає Європу переглядом ціни на газ"За останні чотири роки ми переплатили "Газпрому" майже мільярд доларів," - нагадав наприкінці минулого року прем'єр-міністр Литви Альгірдас Буткявічюс. Компенсацію за переплату від російського монополіста Вільнюс домагається в Стокгольмському арбітражному суді.
Литва виконала вимогу Третього енергетичного пакету ЄС про лібералізацію газового ринку. Противником цього документу є "Газпром". Газотранспортна компанія Lietuvos dujos, ща більш ніж на третину належала російському концерну, була реорганізована. Функції з транспортування газу отримала Amber Grid. До того ж "Газпрому" доводиться продавати уряду акції місцевих енергетичних компаній.
Крім того, газові компанії Литви та Норвегії домовилися про основні положення постачання норвезького газу. Вільнюс планує таким чином знизити залежність від російських ресурсів.
Енергетичної незалежності від Росії Литва має намір домогтися за рахунок реалізації кількох великих проектів. "Пріоритет для нас сьогодні - термінал з прийому скрапленого газу в Клайпеді, будівництво нової атомної електростанції (замість закритої у 2009 році згідно з зобов'язаннями перед ЄС Ігналінської АЕС, побудованої ще в радянський час - ред.) і змички енергосистеми Литви з Польщею та Швецією", - заявляє литовський міністр енергетики Ярослав Неверович.
Вартість терміналу з прийому та регазифікації скрапленого природного газу (СПГ) в Клайпеді оцінюється в 700 мільйонів євро. Очікується, що він вступить в експлуатацію в кінці 2014 року. Потужностей терміналу вистачить для того, щоб повністю замінити поставки російського блакитного палива.
Читайте такожЄС розробив нову стратегію скорочення енергозалежності від РосіїПроблема, однак, полягає в тому, що в залежності від попиту на ринку скраплений газ може обходитися Литві дорожче на сто і більше доларів за тисячу кубометрів, ніж трубопровідний. Крім того, Вільнюс пов'язаний договірними зобов'язаннями з "Газпромом".
Тим не менш, очікуване введення в експлуатацію терміналу з прийому СПГ стало гарним козирем для Литви. В середині травня прем'єр-міністр Буткявічус повідомив, що в результаті переговорів між Lietuvos dujos і "Газпромом" ціни на російський газ з 1 липня будуть знижені на 20 відсотків.
А от два інших проекти щодо забезпечення енергетичної безпеки поки є тільки на папері. Під тиском депутатів сейму, що турбуються про екологію, американському концерну Chevron довелося відмовитися від пошуків і видобутку сланцевого газу в Литві. Немає прогресу і в реалізації плану будівництва атомної електростанції вартістю в 5 мільярдів євро. Литві не по силам поодинці осилити цей проект, а тому брати участь в ньому запросили Латву, Польщю та Естонію спільно з американсько-японським консорціумом Hitachi-GE Nuclear Energy.
