REUTERS

«З урахуванням економічних реалій і прогнозів найбільш імовірно, що за умови збереження колишньої політики ЦБ ключова ставка буде зростати і перебувати в діапазоні від 17 до 37%, - говорить провідний експерт ЦМАКП Михайло Мамонов. - Вийде щось середнє між заморожуванням і зростанням, як зазвичай і буває», - повідомляють Ведомости.

За збереження нинішньої жорсткої процентної політики (сценарій «статус-кво» зі зростанням ставки до 37%) більше ніж 280 банкам у 2015 р. і 230 у 2016 р. знадобиться додатковий капітал понад 1,2 трлн та 1 трлн руб. - тоді вони зможуть закрити дірки від зростання проблемних боргів і не порушити норматив достатності капіталу.

Частину коштів можуть внести власники банків, виходячи із середньорічної норми поповнення ними статутного капіталу, вийде 27% на рік, зазначає Мамонов: «Решту взяти ніде, крім як за рахунок держави».

Відео дня

Читайте такожРосійський уряд допоможе ВТБ і "Газпромбанку"

Без держпідтримки проблеми виявляться непосильними для більше ніж 200 банків у 2015 р. і 160 у 2016 р., їм знадобиться понад 900 млрд і 500 млрд руб. відповідно, підрахували експерти ЦМАКП.

У випадку заморожування ключової ставки підтримка знадобиться ще більшій кількості банків і у ще більших розмірах: більше 1 трлн і 0,8 трлн руб. приблизно 250, 230, оцінює ЦМАКП.

Оголошені заходи держпідтримки, в основному, стосуються найбільших банків, зазначає Мамонов, «хоча близько 25% коштів із необхідної суми, за нашими розрахунками, знадобиться 150 середнім і дрібним банкам за межами топ-100». Системно значущого ефекту у рамках сектора і країни вони не несуть, визнає він, але вважає, що ці банки теж потрібно підтримати, «якщо вони постраждали від загальних системних проблем, а не через власну політику».

Читайте такожБанк Росії для порятунку рубля в 2014 році витратив $76 млрд і 5,4 млрд євро

«Опубліковані ЦМАКП дані дуже схожі на результати нашого дослідження, хоча у нас різні підходи», - говорить заступник гендиректора «Интерфакс-ЦЭА» Олексій Буздалін. «Интерфакс-ЦЭА» вивчав залежність частоти дефолтів різних груп російських банків від темпів зростання ВВП - основного фактора кредитних ризиків у секторі. Аналіз даних за останні 15 років виявив лінійну залежність: скорочення темпів зростання ВВП на 1 п. п. у середньому спричиняє зростання ймовірності банкрутств банків на 0,25 п. п. Але накопичення системних проблем у банківському секторі може стрибкоподібно збільшити частоту банкрутств на 8-10 п. п., попереджає експерт.

«У 2015 р. за очікуваного падіння ВВП на 3-5% через наростання кредитних ризиків 150-200 банків можуть позбутися ліцензій, - говорить Буздалін. - Це наслідок не лише кризи, а й сформованого на початку 2000-них рр. стійкого тренду на зниження темпів зростання активів малих банків (за межами топ-100). І зараз ми прийшли у ситуацію скорочення активів, яка може запустити ефект доміно: у дрібних банків давно падала ефективність - їх існування стало безперспективним, а тут ще й криза».

На практиці, за розрахунками «Интерфакс-ЦЭА», це означає поступове повернення банківської системи у 90-ті рр., коли частота дефолтів становила 15-16% на рік. За оцінкою Буздаліна, абсолютна більшість дрібних банків будуть збитковими, тому говорити про докапіталізацію за рахунок прибутку не доводиться, а власники не будуть вкладати кошти у безперспективний бізнес.

«Це триватиме кілька років, і у підсумку кількість банків впаде приблизно до 350-400», - говорить Буздалін, додаючи, що держава повинна підтримати невеликі, але значимі для регіонів банки.

Читайте такожУ Росії банки відхиляють 95% заявок на кредит - ЗМІ

Подорожчання пасивів, падіння вартості цінних паперів і зростання проблемних кредитів, за оцінкою керівника центру макроекономічного аналізу Альфа-банку Наталії Орлової, можуть принести цього року банківському сектору чистий збиток близько 2 трлн руб., а це мінус 25% капіталу. «1 трлн руб. потенційних збитків великих банків держава вважайте закрила (за рахунок докапіталізації через ОФЗ - ред.), залишився ще трильйон на всю систему, - міркує вона. - У ситуації невизначеності і зарегульованості банківського сектора власники дрібних банків можуть віддати перевагу не докапіталізувати їх, а вийти з банківського бізнесу».

Проблеми можуть бути і в окремих великих банків, міркує Буздалін. Однак держава підтримає банки, де багато приватних вкладів, очікує аналітик Fitch Олександр Данилов.

На топ-50 банків, які можуть претендувати на чинні механізми докапіталізації, припадає близько 85% активів сектора, нагадує провідний аналітик Промсвязьбанка Олексій Єгоров, так що відхід з ринку 200 і більше банків за межами топ-50 не буде критичним.

З точки зору академічної аналітики оптимально 300-500 банків, а у нас - більше 800, потенціал для скорочення колосальний, нічого страшного немає, говорить Орлова. «На Топ-200 банків припадає близько 95% банківського сектора на різних ринках, - нагадує вона. - Відхід інших банків, які обслуговують 5% ринку, для економіки не катастрофічний. В основному, це кишенькові банки, які не виконують головну банківську функцію кредитування економіки». Данилов ще більш категоричний: для російської банківської системи потрібно набагато менше банків, ніж зараз, - 200 максимум. Він, втім, не вважає дрібні банки приреченими, адже у багатьох із них коефіцієнт капіталізації вище, ніж у великих банків, так що головне - щоб не було відтоку депозитів.

Президент Асоціації регіональних банків Анатолій Аксаков вважає перспективи не такими похмурими:«Ситуація драматична, я вважаю, що багато хто цілком (успішно - ред.) вийде з нинішніх проблем. Але консолідація буде відбуватися».

Представник ЦБ відмовився від коментарів, пославшись на тиждень тиші перед засіданням ради директорів щодо ключової ставки (призначене на 30 січня), а питання держпідтримки дрібних банків переадресував уряду. Невірно, що ми будемо допомагати лише банкам із першої сотки, а іншим ні, запевняє федеральний чиновник: «Усім допомагати не будемо, на всіх грошей не вистачить, але принцип відбору буде інший».

Раніше УНІАН повідомляв, що, на думку голови Ощадбанку Росії Германа Грефа, банківська криза в РФ буде дуже масштабною.