Минулого року Україна повністю використала тільки 11 з 40 квот на безмитний експорт товарів до ЄС. Перевагу тут знову мав сировинний компонент — зернові культури, чорні метали та руди. З 96 груп товарів, які беруть участь у зовнішньоторгових операціях України та країн Євросоюзу, лише 35 дають позитивне сальдо, а 61 група — негативне. Українським експортерам потрібно пришвидшити сертифікацію своєї продукції, зробити ставку на актуальну зараз в ЄС екологічність, натуральність продукції, шукати партнерів, які вже знані та займають свою нішу на європейських ринках.
Про це йшлося сьогодні на українсько-литовському бізнес-семінарі, присвяченому просуванню продукції і послуг на ринки Європи. Серія заходів «Зміцнення партнерства із бізнесом для досягнення цілей ООН з стабільного розвитку» у Києві, Херсоні та Житомирі (квітень-червень 2019) проводиться за підтримки МЗС Литви.
«Для українського бізнесу така співпраця є частиною зусиль не лише щодо поглиблення двохстороннього партнерства, але й виходу наших компаній на ринки всього ЄС», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах. Його підтримав Полос Литви Маріус Януконіс, наголосив, що кількість спільних проектів весь час зростає, і в питаннях економічної інтеграції Литва має можливості та зацікавлена допомогти Україні
Українські та литовські експерти виділили ключові моменти, які мають бути враховані експортерами.
«Перше, що треба зробити Україні – створювати сертифікаційні центри, без цього продати продукцію в Європі практично неможливо. Друге – уряду України треба домовлятися із ЄС, щоб ті сертифікати і свідоцтва, які є в бізнесу, були визнані в Євросоюзі», – зазначив директор Асоціації інженерної екології (Литва) Константин Ільясевич.
У свою чергу, партнер юридичної фірми «Ілляшев і партнери» Олена Омельченко наголосила, що часто експортери та навіть українські чиновники не знають, як відстоювати торгові інтереси на ринках, які обмежують той чи інший імпорт.
«Необхідно бути обізнаним, як країни захищають свій внутрішній ринок і як це оспорювати. Це можуть бути і не тарифні методи, а й антидемпінгові, компенсаційні та ін.. Якщо експортер потрапив в ситуацію, коли ввіз товарів обмежується, звертайтеся в УСПП, в уряд. Не майте сумніву, Мінекономрозвитку має достатньо ресурсів, щоб захистити українського виробника в такій ситуації», – каже юрист.
Українські виробники, на жаль, не рекламують свої переваги на ринку ЄС. Про це каже доктор технічних наук (Литва) Рімантас Будріс. За його словами, в Європі зараз на законодавчому рівні закріплюються положення про преференції для продукції, яка є екологічною, придатна для вторинної переробки тощо. Це також треба обов’язково враховувати. Навіть такі незначні «зауваження» на етикетках, як «вироблено із місцевої сировини», «шкоди для навколишнього середовища не виявлено» – гратимуть на руку експортерам, і робити ставку потрібно на все, що вигідно відрізняє вас від конкурентів.
В рамках семінару 5 квітня пройдуть презентації підприємств, які готуються експортувати продукцію в ЄС (вінницький завод «Маяк», стартап IDA R&D, фірма «Фавор» та ін.).
Нагадаємо, українсько-литовські двосторонні ділові ради активно діють багато років. Завдяки партнерським зусиллям реалізовано кілька пілотних проектів, пройшла серія семінарів для українського бізнесу щодо норм і стандартів ЄС (Київ-Вільнюс). З квітня 2019 року стартує пілотний проект щодо залучення грантових коштів ЄС на відновлення інфраструктури Донбасу, партнером якого в Україні виступає УСПП. Розпочнуть із оснащення школи №2 в Авдіївці освітнім та спортивним обладнанням.
