Зниження податкового тиску необхідне, але не принесе суттєвих покращень для бізнесу, якщо не змінити систему адміністрування податків та не втілити інші реформи.
Про це заявив, спілкуючись сьогодні з журналістом в ефірі Радіо “НВ”, доцент Університету Державної фіскальної служби України Андрій Гмирін. Експерт поділився своїм баченням оздоровлення економіки й інвестиційного клімату в Україні.
Андрій Гмирін впевнений, що база оподаткування повинна бути зниженою приблизно на 30%. Це дасть змогу вивести з тіні значну частину вітчизняної економіки. А систему адміністрування податків необхідно зробити прозорою та зрозумілою. Також ефективною буде амністія, коли бізнес зможе “обнулити” податкові історії за весь період незалежності України.
“Саме системний підхід до реформування забезпечить приріст показників економічного зростання в Україні й покращить інвестиційний клімат. Бізнес хоче працювати чесно й прозоро, але хаотичні та непослідовні реформи в податковій сфері гальмують шлях до цього”, – сказав експерт.
Власне бачення комплексного реформування податкової системи Андрій Гмирін виклав у своїй програмі “Від нестабільності до гармонії”, яку наприкінці минулого року було передано на розгляд депутатів Верховної Ради.
Зокрема, пропонується створити Державну службу доходів (ДСД), яка об'єднає в собі податкову, митну служби, служби фінансового моніторингу, контролю і аудиту, а також службу фінансових розслідувань. Це буде єдина система з єдиною базою даних.
“Тоді Бюро фінансових розслідувань (БФР), навколо якого сьогодні так багато дискусій, в цій системі буде правоохоронним органом з відповідальністю за податкову реформу і економічні зрушення”, – підкреслив експерт.
На його думку, створення в Україні БФР – необхідна та своєчасна ініціатива, але недоопрацьована. Орган, який буде займатись боротьбою зі злочинами у сфері фінансів, повинен, перш за все, мати єдину потужну інформаційну базу для моніторингу та створення аналітики до виконання процесуальних дій. Сьогодні ж таку інформацію збирають одразу кілька контролюючих установ, що дає їм можливість ініціювати чисельні перевірки, розслідування, тиснути на бізнес. Ця тенденція зберігається й працює проти розвитку економіки та відлякує західних інвесторів.
“Створюючи БФР і наділяючи його широкими повноваженнями, а, тим паче, даючи йому винятковість в розслідуванні тих чи інших злочинів, ми можемо створити ще одного монстра, з яким будемо довго боротися», – сказав А. Гмирін.
Вирішення цієї проблеми він бачить у тому, що завдяки створенню Державної служби доходів та єдиної інформаційно-аналітичної системи об'єднаних у ній відомств, з’явиться можливість без участі людини виявляти потенційно ризикові транзакції. Тільки після виявлення конкретних ознак відмивання коштів, фінансування тероризму та інших порушень інформація буде передаватися до підрозділу фінансових розслідувань для прийняття остаточного рішення на підставі норм діючого законодавства.
Така ризикоорієнтована автоматична система оцінки, запевняє Андрій Гмирін, дозволить повністю обмежити контакт слідчих та детективів з будь-яким бізнесом, який успішно пройшов аналітичний фільтр. Тобто служба фінансових розслідувань не стане черговим корумпованим органом.
