Карантин карантином, але нагляд та контроль, насправді, в Україні ніхто не скасовував. Так,влада ввела деякі обмеження щодо проведення перевірок, але водночас з’явилися нові підстави для притягнення до відповідальності, зокрема посадових осіб підприємств. Хто, з яких підстав та в якому порядку - спробуємо розібратися.

Під час карантину заборонено:

  • планові перевірки органами державного нагляду (контролю) - до 30 червня 2020 року;
  • документальні та фактичні податкові перевірки - до 31 травня 2020 року;
  • перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб при призначенні (відновленні) соціальних виплат – на час дії карантину та протягом 30 днів з дня його скасування.

Законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для проведення незаборонених перевірок, зокрема позапланових

Але немає обмежень щодо проведення:

  • планових та позапланових перевірок за діяльністю суб’єктів господарювання, що віднесені до високого ступеня ризику, а також перевірок у сфері ціноутворення,санітарного та епідемічного благополуччя населення;
  • позапланових перевірок усіма органами державного нагляду (контролю);
  • документальних податкових позапланових перевірок, якщо подано декларацію про відшкодування з бюджету або від’ємним значенням понад 100 тис. грн. з ПДВ;
  • фактичних перевірок стосовно порушення вимог законодавства в частині:
    • обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
    • цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
    • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
    • здійснення функцій у сфері виробництва й обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, але тільки з підстав отримання інформації про порушення.

Водночас необхідно пам’ятати, що законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для проведення незаборонених перевірок, зокрема позапланових.

За порушення карантину законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Адміністративна – за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм у вигляді:

  • штраф увід 17 000 грн до 32 000 грн – на працівника,який допустив порушення;
  • штрафу від 34 000 грн до 170 000 грн – на посадову особу підприємства,яка відповідає за забезпечення виконання та додержання виконання наведених вище правил.

Чинне законодавство України, спрямоване на запобігання поширенню інфекційних хвороб, містить низку суперечностей в термінах

Кримінальна – за порушення протиепідемічних правил та норм, що спричинило або могло спричинитидо поширення  захворювань, передбачена відповідальність у вигляді:

  • штрафу від 17 000 грн до 51 000 грн або
  • арешту, обмеження або позбавлення волі.

Важливо: чинне законодавство України, спрямоване на запобігання поширенню інфекційних хвороб, містить низку суперечностей в термінах.

Зокрема, адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил карантину людей, визначення якого українське законодавство взагалі не містить. Водночас рішенням парламенту в Україні був встановлений карантин та затверджені необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, за порушення яких нібито відповідальність взагалі не передбачається.

Ці обставини можуть призводити до певних спорів щодо наявності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.

Вадим Слесарчук, юрист Sayenko Kharenko