Окремі норми закону про захист персональних даних створюють "середовище для корупції".

Таку думку сьогодні під час прес-конференції в УНІАН висловив президент Української асоціації директ-маркетингу (УАДМ) Валентин КАЛАШНИК, коментуючи норми закону, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

За його словами, неточності в законі про захист персональних даних можуть дозволити контролюючим органам безперешкодно перевіряти підприємців, спираючись на їх порушення цього закону. «На цьому тлі надання права контролюючим органам безперешкодно входити в приміщення, де, на його думку, обробляються персональні дані, практично створює шикарне середовище для корупції», - зазначив загрози закону В. КАЛАШНИК.

Відео дня

Крім цього, за словами юридичного радника президента УАДМ Дмитра Йовдія, підприємців хвилює питання реєстрації баз персональних даних. Оскільки закон чітко не визначає, які саме дані в базах даних необхідно реєструвати в держорганах. «За оцінками експертів, такий реєстр може містити 3-4 млн. позицій по базах персональних даних», - зазначає він. Це великі витрати для підприємців, оскільки, як прописано в законі, витрати на формування баз даних також можуть бути покладені і на підприємців.

У законі також є вимога здійснювати письмове інформування особи про включення до бази персональних даних. Така норма тягне за собою значні витрати для підприємця, підкреслив Д.Йовдій.

На думку заступника директора юридичного департаменту Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Василя ТЕЛІЦЬКОГО, в законі необхідно чітко визначити понятійний апарат, зокрема, визначити важливі персональні дані. Також, каже він, необхідно визначитися з тим, що буде реєструвати уповноважений державний орган, який сьогодні вже створено. «Чи буде він реєструвати самі бази, чи він буде реєструвати власників персональних даних?» - зазначає В.ТЕЛІЦЬКИЙ.

Головний юрисконсульт Асоціації українських банків (АУБ) Олександра МАТВІЙЧУК зазначила, що асоціація свого часу зверталася до Президента України з проханням ветувати закон про ЗПД, оскільки він суперечить ряду міжнародних стандартів і несе ряд загроз для української економіки. «У всьому Європейському Союзі персональні дані діляться на загальні і "вразливі", і захисту підлягають саме "вразливі" персональні дані», - зазначила вона. Також АУБ звертала увагу на нечіткість норм, які передбачають процес видалення персональних даних.

Юрист ВГО «Край» Володимир Ротаєнко також звернув увагу на те, що закон не має чітко визначеного механізму поширення журналістами персональних даних. «У законі звужений перелік осіб, які підпадають під категорію інформації з обмеженим доступом», - зазначив він.

За його словами, підприємці пропонують розширити цей перелік осіб, зокрема, включити до нього благодійні фонди, партії і т.д. Також необхідно більш чітко прописати в законі відносини між уповноваженим органом і підприємцями.

Як повідомляв УНІАН, 1 червня 2010 року Верховна Рада Україна прийняла Закон України "Про захист персональних даних". Закон України «Про захист персональних даних» набув чинності 1 січня 2011 року, крім статті 3, яка вступила в силу з дня його опублікування.