"Страшилка" українців – долар США по 40 – стала реальністю. Після рішення Національного банку змінити офіційний курс гривні цифри в обмінниках швидко поповзли догори. І регулятору довелося боротися ще і з цим: лякаючими курсами на табло.

21 липня НБУ знизив курс гривні до долара, зафіксований ще 24 лютого на рівні 29,25 грн/дол., на 25 відсотків – до 36,57 грн/дол. Це рішення давно назріло і, як зазначають аналітики, було безальтернативним – регулятору доводилося продавати з резервів дуже багато валюти для підтримки офіційного курсу.

І регулятор, і фінансові експерти запевняють, що економічних причин для девальвації немає

Якщо в січні, до початку повномасштабного вторгнення Росії, золотовалютні резерви складали близько 30 мільярдів доларів, то за підсумками червня вони скоротилися до 22,8 мільярда. Таким чином, підтримка офіційного курсу дуже дорого коштувала центробанку.

Крім цього, такий крок мав позитивно позначитися на українському експорті та підвищити приплив валютної виручки, особливо за умови, якщо чорноморські порти будуть розблоковані та, відповідно, збільшиться обсяг українського експорту. Також у НБУ зазначили, що це дасть змогу збільшити конкурентоспроможність наших виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення і підтримати стійкість національної економіки в умовах війни.

Одразу після публікації рішення регулятора курс гривні в обмінниках почав стрімко знижуватися. Якщо з початку липня національна валюта і так поступово дешевшала з 35,5 до 37 грн/дол., то після зміни офіційного курсу почалася карколомна девальвація.

Вже за тиждень громадяни побачили лякаючі цифри у 40 грн/дол., тобто за цей час гривня ослабла на 10 відсотків. Та зараз курс подекуди досягає і 41-42 гривень за долар. Не відстає і євро, який зараз коштує 42 гривні за одиницю європейської валюти.

Чому так відбувається? І регулятор, і фінансові експерти запевняють, що економічних причин для девальвації немає. Звісно, рішення НБУ щодо зміни курсу мало б викликати певні курсові коливання, але вони стали занадто різкими.

Тепер небанківські фінустанови мають надавати інформацію про курси валют лише біля кас у стандартизованому вигляді – копії розпорядження про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют

Стрімке послаблення готівкової гривні було здебільшого спекулятивним: обмінники хочуть заробити на різниці курсів, коли у населення переважають панічні настрої, і люди поспішають на останні гривневі заощадження купити долари. В умовах війни громадяни і так песимістично оцінюють економічні перспективи, і багато хто вважає, що знецінення гривні продовжиться.

Для послаблення девальваційного тиску Нацбанк з 27 липня дозволив банкам продавати більше валюти. Якщо з 14 квітня банки могли продавати населенню лише готівкову валюту, яку вони попередньо купили у інших клієнтів, то зараз регулятор дозволив ще додатково продавати ще половину від купленої в громадян з того періоду безготівкової валюти. Таке рішення дозволить збільшити пропозицію валюти і трохи вгамувати панічний попит.

Інший метод боротьби зі спекуляціями та панічними настроями виявився дещо неочікуваним: 29 липня регулятор заборонив обмінникам розміщувати дані про курси валют на вулицях. Тепер небанківські фінустанови мають надавати інформацію про курси валют лише біля кас у стандартизованому вигляді – копії розпорядження про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют. Таке рішення НБУ ухвалив "з метою мінімізації спекуляцій та створення дійсно конкурентного середовища".

Даний крок був сприйнятий експертами та суспільством неоднозначно. Хтось вважав його вірним з огляду на можливість відволікти увагу населення від зростаючого курсу долара, коли люди мимоволі бачать на вулицях табло обмінника із загрозливими цифрами. А дехто із сарказмом пропонує також заборонити стели з ціною бензину на АЗС та цінники в супермаркетах, вважаючи, що це аж ніяк не вплине на знецінення гривні.

Наразі економічних чинників для девальвації немає, а дозвіл НБУ продавати більше валюти має стабілізувати ситуацію на ринку

Так чи інакше, за прогнозами експертів найближчим часом чергова хвиля падіння курсу нацвалюти все ж має заспокоїтися та, скоріш за все, наблизитися до офіційного. Наразі економічних чинників для девальвації немає, а дозвіл НБУ продавати більше валюти має стабілізувати ситуацію на ринку.

До того ж, регулятор цього тижня придбав у резерви 682 млн доларів – це найбільша сума з листопада 2021 року, а продав лише 32,9 млн доларів, при тому, що ще нещодавно суми продажу валюти для підтримки офіційного курсу складали близько мільярда доларів щотижня.

Подальша перспектива валютного курсу буде залежати від економічної ситуації в країні, знекровленої війною. На нього також значною мірою впливатиме надання Україні фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Тому точних прогнозів в умовах війни очікувати не варто навіть від найкращих експертів, але панікувати і скупати дорогу валюту теж не варіант. Зберігаємо спокій та працюємо на перемогу.

Катерина Жирій