Цікава математика: чому при зростанні акцизу на сигарети на 20% його надходження до бюджету зменшилися на 7,1%

Останнім часом нас часто переконують, що державний бюджет потребує додаткових надходжень і для цього потрібно підвищувати податки. Проте більшість експертів переконані, що податкова система України недостатньо сприятлива для економічного зростання. В умовах економічної кризи уряди проводять стимулюючу податкову політику, щоб вивести країну з дна економічного спаду. Проте можливість запровадження в Україні таких стимулів для відновлення економічної активності та залучення нових інвестицій сьогодні чомусь не розглядається.

Уже восени уряд та парламент знову почнуть шукати нові способи наповнення державного бюджету: на підвищення податків чекають фермери, забудовники, енергетики. Вважаємо, що перед прийняттям таких законодавчих рішень варто було би проаналізувати результати попередніх збільшень ставок оподаткування.

Чи не найбільш популярним в Україні податком, який уряди, незалежно від їх політичної приналежності, беруться підвищувати, є акциз на тютюнові вироби. До чого реально призводить таке підвищення і чи справджуються очікування уряду щодо наповнення бюджету?

У 2021 р. Україна зіткнулася з парадоксальною ситуацією: акцизний податок на сигарети продовжив своє щорічне зростання на 20%, а відповідні акцизні надходження державного бюджету не те що не збільшилися взагалі, а й впали аж на 7,1%. У зв’язку із цим виникає резонне питання: то чи варто так суттєво підвищувати ставки оподаткування?

Для відповіді на нього наведемо кілька фактів. Як відомо, акцизний податок сплачується з вироблених в Україні та імпортованих тютюнових виробів. Це так звані внутрішній та зовнішній тютюнові акцизи. При цьому практично весь обсяг надходжень внутрішнього тютюнового акцизу формується за рахунок акцизного податку на сигарети.

За даними Державної казначейської служби України, якщо за перше півріччя 2020 р. до державного бюджету надійшло 23,39 млрд грн[1] внутрішнього тютюнового акцизу, то за перше півріччя 2020 р. цей показник склав лише 21,74 млрд грн[2]. Тобто незважаючи на підвищення ставки акцизного податку на сигарети на 20%, надходження відповідного акцизу зменшилися на 1,65 млрд грн.

Очевидно, що така невтішна динаміка зумовлена у першу чергу стрімким зростанням рівня незаконної торгівлі тютюновими виробами. Дані Kantar TNS свідчать про те, що частка нелегального ринку цієї продукції збільшилася з 1,1% у 2016 р. до 12,8% у лютому 2021 р. За умови, якщо остання з наведених цифр залишиться незмінною, то за рік лише втрати непрямих податків (акциз та ПДВ) сягнуть майже 12 млрд грн[3]. Але, на жаль, дедалі частіше ми читаємо інформаційні повідомлення контролюючих органів, які дають підстави очікувати нового зростання обсягів незаконної торгівлі сигаретами, а отже, ще більш песимістичного сценарію для державного бюджету.

Інші статичні дані для порівняння: за перше півріччя 2021 р. було заплановано зібрати 25,16 млрд грн внутрішнього тютюнового акцизу, а фактично до бюджету надійшло на 3,42 млрд менше. Це означає, що лише за 6 місяців цього року план надходжень акцизу на сигарети було недовиконано на 13,59%!

План надходжень внутрішнього тютюнового акцизу на 2021 р. – 56,76 млрд грн[4]. Проте є сумніви у тому, що реальні надходження акцизу на сигарети цьогоріч досягнуть хоча б рівня минулорічного показника – 52,42 млрд грн[5].

То чого ми реально досягаємо, підвищуючи щороку акцизи: зростання доходів державного бюджету чи створення сприятливих умов для незаконної торгівлі тютюновими виробами? Щоб доходи бюджету реально зростали, а нелегальний обіг сигарет ні, акцизний податок має підвищуватися повільніше.