Наприкінці липня 2024 року міністр фінансів України Сергій Марченко виступив з пропозицією знизити неоподатковуваний ліміт на міжнародні посилки від фізособи до фізособи зі 150 до 45 євро. При цьому на посилки українцям із зарубіжних інтернет-магазинів взагалі пропонується встановити поріг в 0 євро. Ця ініціатива голови Мінфіну викликала засудження з-боку експертного середовища та гравців ринку.
Зокрема, як заявив Василь Журавель, співзасновник та CEO компанії Meest International, що спеціалізується на обслуговуванні міжнародних поштових експрес-відправлень, так званий "податок на посилки" нанесе шкоду цілим галузям української економіки та зменшить їхні платежі до держбюджету, а також позбавить українців можливості купувати дешевші товари за кордоном.
"Формат та механізм, за якими хочуть запровадити ці норми, викликають занепокоєння: законопроєкт у чинному вигляді може призвести лише до негативних наслідків, як-от збільшення "сірих" схем, зменшення податкових надходжень і навіть певною мірою до підриву обороноздатності країни", – пояснив Журавель.
Він зауважив, що сегмент електронної комерції чимало сприяє наповненню бюджету України, тож держава тільки виграє від його розвитку.
"Статистика та досвід показують, що ринок та держава виграють, коли електронна комерція розвивається. Наприклад, якщо минулого року наш поштовий оператор "Росан" сплатив у бюджет 219 млн грн податків, цього року цей показник, за нашими прогнозами, збільшиться до понад 275 млн грн. Щоб наповнювати бюджет коштом електронної комерції, її потрібно заохочувати, а не навпаки", – заявив CEO Meest International.
При цьому він переконаний, що впровадження "податку на посилки" знову зажене міжнародну торгівлю та значну частку легального імпорту в тінь та призведе до розквіту контрабанди.
Крім того, таке нововведення стане додатковим фінансовим тягарем як для бізнесу, так і простих українців, адже всі пов'язані з ним додаткові витрати зрештою ляжуть на споживачів.
"За нашими оцінками, тільки їх адміністрування буде обходитися у щонайменше 100 грн за одну посилку, що неспіврозмірно податкам, які будуть стягуватися", – підраховував Журавель.
Більш того, за його словами, така законодавча ініціатива здатна нашкодити обороноздатності країни.
"Під час великої війни українці стали набагато частіше купляти військові та навколовійськові товари саме за кордоном. За нашими даними, кожна 20-та посилка призначена для фронту: це тактичний одяг, амуніція, запчастини для дронів, електронних приладів тощо. За умови ухвалення законопроєкту нашим захисникам та волонтерам доведеться або значно переплачувати за ці товари, або зовсім від них відмовлятися", – пояснив CEO Meest International.
Натомість він радить запровадити в Україні європейську модель контролю поштових відправлень, водночас підкреслюючи, що цього не можна робити поспіхом, адже контроль та оподаткування десятків мільйонів посилок потребують відповідних інструментів та зрозумілих процесів.
"Для цього почати треба з адаптації національного законодавства – зокрема, Митного кодексу та закону "Про електронну комерцію". І варто пам'ятати, що це не швидкий процес – у ЄС на подібну трансформацію пішло близько п'яти років", – зауважив Журавель.
Водночас він заперечив висловлювання міністра фінансів Сергія Марченка, нібито українці отримують надто багато посилок з-за кордону – їхня чисельність у 2023 році становила 51,5 млн (дві посилки на кожну людину), адже європейці отримують їх ще більше – це нормальна ситуація для поштово-логістичного ринку, особливо в умовах розвитку електронної комерції та глобальної торгівлі. Наприклад, в сусідній Польщі на кожного громадянина припадає 3,3 імпортованих посилки на рік, а в Німеччині ще більше – 8,7, але ніхто в цих країнах не робить з цього проблеми і не оголошує про "лазівки".
