Смілива ідея використати суверенні активи Росії для підтримки України швидко стала резонансною та здобула підтримку ключових держав Європейського Союзу, пише EuroNews.
Серед перших, хто повністю підтримав репараційну позику та водночас відкинув ідею нового спільного боргу, були прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Швеції Ульф Крістерссон і прем’єр Фінляндії Петтері Орпо. До них швидко приєдналися прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, очільник уряду Естонії Крістен Міхал, прем’єрка Латвії Евіка Сіліня, президент Литви Ґітанас Наусєда та прем’єр Ірландії Міхал Мартін.
"Окрім того, що це найбільш фінансово здійсненне та політично реалістичне рішення, воно відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією", - ідеться в спільному листі.
Рішучу підтримку також висловлюють Нідерланди – один із найбільших фінансових донорів України. Іспанія та Португалія менш активні публічно, але наголошують на необхідності будь-яким способом забезпечити стабільне фінансування Києва.
Париж водночас тримається в тіні у цій дискусії. Це викликає питання, зважаючи на те, що саме у Франції, за оцінками, зберігається близько 18 млрд євро російських суверенних активів у приватних банках.
"Це не означає, що ми не працюємо над іншими або ширшими варіантами, які могли б охоплювати суверенні активи в комерційних банках. Але характер цих активів, зокрема чинні контрактні зобов’язання, інші", - пояснюють в Єлисейському палаці.
Хоча президента Емманюеля Макрона не вважають противником репараційної позики, його відсутність у публічній дискусії змусила канцлера Німечини Фрідріха Мерца фактично взяти ініціативу на себе.
"Не будемо себе обманювати. Якщо ми не досягнемо успіху, здатність Європейського Союзу діяти буде серйозно підірвана на роки, якщо не на довший період", - попередив Мерц.
Які країни проти репараційного кредиту для України
Ключовим опонентом стала Бельгія – головний зберігач російських активів – та її прем’єр-міністр Барт де Вевер. Він називає ідею принципово хибною та вкрай ризикованою.
"Я ніколи не погоджуся на те, щоб Бельгія самотужки несла ризики та зобов’язання, які виникнуть у разі репараційної позики", – написав де Вевер у листі до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Він віддає перевагу спільному боргу й допускає підтримку позики лише за умов повної взаємної відповідальності за ризики, гарантій ліквідності та справедливого розподілу тягаря між країнами – власниками активів.
До Бельгії приєдналися Італія, Болгарія та Мальта, закликавши Єврокомісію шукати альтернативні рішення з передбачуваними параметрами та значно меншими ризиками. Хоча ця декларація прямо не відкидає репараційний кредит, вона посилила невизначеність.
Новий прем’єр Чехії Андрей Бабіш також підтримав позицію де Вевера.
"У будь-якому разі ми не будемо фінансово долучатися до цієї допомоги. Ми не можемо надати кошти з чеського бюджету чи гарантії", — заявив він.
Окремо стоїть Угорщина. Прем'єр країни Віктор Орбан категорично відмовляється схвалювати будь-яку нову допомогу Україні.
"Європа хоче продовжувати війну й навіть розширювати її. Вона прагне утримувати бойові дії на російсько-українській лінії фронту та поширити їх в економічну площину, конфіскуючи заморожені російські активи. Цей крок фактично - відкрите оголошення війни", — заявив угорський політик.
А прем’єр Словаччини Роберт Фіцо пообіцяв блокувати нову військову допомогу, хоча підтримує фінансування післявоєнної відбудови.
Чого чекати далі
Репараційний кредит може бути ухвалений кваліфікованою більшістю – щонайменше 15 країнами, що представляють 65% населення ЄС. Це означає, що семи вищезгаданих скептиків – Бельгії, Італії, Болгарії, Мальти, Чехії, Угорщини та Словаччини – недостатньо, щоб зірвати план. Щоб зупинити процес, опонентам знадобилася б Франція, однак жорстке "ні" малоймовірне. Водночас дипломати визнають що ігнорування позиції Бельгії було б політично нежиттєздатним.
"Якщо бути реалістами, згоди всіх 27 країн не буде. Ми сподіваємося підійти якомога ближче до 26", - сказав посадовець ЄС.
Якщо ж обидва варіанти - репараційний кредит і спільний борг - зайдуть у глухий кут, Єврокомісії доведеться терміново запропонувати тимчасове фінансове рішення, щоб уникнути дефолту України. Потреба в новій зовнішній допомозі виникне вже у квітні 2026 року.
Репараційний кредит для України – останні новини
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що європейські лідери повинні узгодити рішення про фінансування України на саміті в Брюсселі цього тижня. Вона наголосила, що "немає важливішого акту європейської оборони, ніж підтримка оборони України".
Видання The Times писало, що заморожені російські активи можуть виявитися найважливішим козирем у переговорах щодо припинення війни для України та союзників. Так, передача Києву принаймні частини активів найближчим часом - критично важлива, оскільки США за часів президента Дональда Трампа припинили фінансування України, тоді як європейські уряди не хочуть збільшувати власні борги заради підтримки Києва.
