Росія намагається не завдавати ударів по китайських інфраструктурних об'єктах на території України.
Про це йдеться у матеріалі "Intelligence Online", пише видання Наші гроші.
Автори розслідування вважають, що між Кремлем і Пекіном існують домовленості щодо цього, в результаті Китай пообіцяв залишатися нейтральним у російсько-українській війні.
Китай вважав, що Росія захопить Україну, тому домовився з Кремлем, що всі об'єкти, які цікавлять КНР, залишаться за керівництвом Пекіна після окупації країни.
У відповідь Москва пообіцяла не бомбардувати ці об'єкти.
Так, під час тотального знищення промзони Маріуполя цілим росіяни обминули маслоекстракційний завод "Сателіт", обладнаний сепараторами та сховищами для зерна і соняшнику, та портову інфраструктуру, потрібна для вивезення олії звідти. Українським партизанам довелось палити цей завод, коли Маріуполь був остаточно захоплений окупантами.
Крім того, російська армія атакує ракетами Миколаїв, знищивши другий за розмірами зерновий термінал в Україні – "Ніка-тера" Фірташа, а сусідній логістичний комплекс "Дунайської судоходно-стивідорної компанії" у Миколаївському морському торгівельному порту залишився неушкодженим (портові споруди, зерносушарки та елеватор).
Недоторканні об’єкти в Маріуполі й Миколаєві поєднує спільний власник – китайська корпорація COFCO.
В безпеці себе почувають "Український банк реконструкції та розвитку" та київська фондова біржа ПФТС, які контролює китайська державна група товарних бірж "Бохай".
До 2021 року частина акцій "Мотор Січ" належали китайським компаніям (зокрема, Skyrizon). Не дивлячись на націоналізацію підприємства, китайці судяться за "Мотор Січ" і, напевно, будуть надалі боротися за нього. А тому цей завод теж представляє для них інтерес після війни.
Як стверджує видання, "угода з росіянами, укладена за посередництвом юристки Оксани Карел, представниці ініціативи "Пояс і шлях" (Belt and Road Initiative, BRI), гарантує, що китайська інфраструктура не буде знищена під час бойових дій і вже заплановані інвестиції будуть збережені".
Своєю чергою влада Китаю заборонила у ЗМІ та внутрішніх документах державних та приватних компаній слова "війна" та "вторгнення", що стосуються України. Єдиний термін, який можна використати, це - "напруженість".
Це план дійсно планетарного масштабу, в рамках якого китайці для затвердження себе у ролі світового гегемона видавали кредити на будівництво портів, елеваторів, сховищ, залізниць, доріг. Аби тільки зерно, метал, руда, контейнери з товарами обертались в рамках нового "Шовкового шляху", йдеться у матеріалі.
Ще у березні китайський посол у Києві Фань Сяньжун стверджував, що Китай не покине Україну, а його інвестиційні плани будуть збережені та, можливо, розширені незалежно від того, як закінчується війна:
На думку "Intelligence Online", ця обіцянка китайців матиме ще більшу вагу, якщо Україна опиниться під контролем Москви. Оскільки ослаблена економіка Росії після санкцій завадить Кремлю профінансувати відбудову та економічне відновлення України. Тож фактично китайці запропонували українському істеблішменту свої гроші та підтримку на випадок нашої поразки або гібридного миру на користь загарбників.
Позиція Китаю у російсько-українській війні
Ще напередодні повномасштабного російського вторгнення лідери РФ та Китаю перед початком відкриття Зимової олімпіади оголосили "глибокий стратегічний союз" на противагу "згубному впливу США".
Вже тоді західні ЗМІ припускали, що Сі, імовірно, домовився з Путіним почати "спецоперацію" після завершення Олімпіади, аби не перебивати інформаційне тло.
Попри очевидне зближення Китаю та Росії, влада КНР помітно дистанціювалася від публічної підтримки путінської агресії, побоюючись західних санкцій.
А проте офіційні представники Китаю, услід за кремлівською пропагандою, неодноразово звинувачували колективний Захід у начебто розв'язанні війни.
