Ілюстрація REUTERS

Міністерство закордонних справ України не було ініціатором застосування санкцій до одного з найбільших виробників вантажних автомобілів, акціонерного товариству «КамАЗ», продукція якого використовується у військовій техніці, що застосовується під час агресії Росії на сході України.

Читайте такожУ Раді пропонують посилити санкції за економічну співпрацю з РФ аж до націоналізації майна

Про це йдеться у відповіді на інформаційний запит, який одержало агентство УНІАН від Міністерства закордонних справ України за підписом заступника міністра закордонних справ із питань європейської інтеграції Олени Зеркаль.

Відео дня

«Міністерство закордонних справ України не було ініціатором застосування санкцій до даної юридичної особи, тому питання про уточнення ідентифікаційних даних виходить за межі його компетенції», - йдеться у відповіді.

У відповіді також сказано, що ПАТ «КамАЗ» внесли до додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», які було введено в дію указом президента України від 15 травня минулого року.

Варто відзначити, що раніше в ЗМІ з'явилася інформація про те, що у переліку російських підприємств, які потрапили під санкції, адреса ПАТ «КамАЗ» вказана невірно. Зокрема, в юридичній адресі компанії нібито зазначений не проспект Автозаводській, 2 у місті Набережні Челни, а провулок. Така неточність дозволяла українським контрагентам і далі купувати продукцію «КамАЗу».

УНІАН для перевірки достовірності цієї інформації відправив запити до Адміністрації президента України та Ради національної безпеки і оборони України.

У запиті агентство поставило кілька запитань. Перше стосувався того, чи відповідає дійсності інформація про внесення неправильної адреси ПАТ «КамАЗ» до списку санкцій, а друге - чи були ще помилки в ідентифікаційних даних російських компаній, що потрапили під дію санкцій. Також УНІАН поцікавився, чи виправлялися ці помилки в разі допущення.

Однак відповідь несподівано прийшла не з Адміністрації президента чи Ради нацбезпеки, куди відправлялися запити, а з Міністерства закордонних справ.

У своїй відповіді МЗС дає зрозуміти, що раніше в санкційних списках все ж таки було допущено помилки в ідентифікаційних даних підсанкційних осіб, тому міністерство зверталося до компетентних органів із проханням провести верифікацію цих даних.

«При виконанні резолюції Кабінету міністрів про внесення пропозицій про продовження терміну дії запроваджених у попередні роки санкцій міністерство зверталося до компетентних органів із проханням провести верифікацію ідентифікаційних даних підсанкційних осіб, після чого дані ряду фігурантів списків були уточнені та розширені», - сказано у відповіді.

Як повідомляв УНІАН, перший системний пакет санкцій щодо російських юридичних осіб було запроваджено Україною в 2015 році.

У травні минулого року президент України Петро Порошенко доручив створити єдиний список санкцій фізичних і юридичних осіб РФ. Розширений список українських санкцій після рішень президента і РНБО тоді включав сумарно 1228 фізичних осіб та 468 юридичних осіб. Обмежувальні заходи пов'язані з анексією Криму, воєнною агресією на Донбасі, протиправними діями РФ стосовно громадян України, а також протидією пропаганді.

2 травня цього року Рада національної безпеки і оборони запровадила додаткові санкції щодо юридичних та фізичних осіб, пов'язаних із російською агресією проти України.