Більше 20 підприємницьких організацій звернулися з листами до Президента України, голови Верховної Ради і прем`єр-міністра з проханням не запроваджувати відповідальність за невиконання закону про захист персональних даних до розробки всіх необхідних для його дії підзаконних актів і проведення роз`яснювальної роботи.
Про це сьогодні під час прес-конференції в УНІАН заявив віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Валерій ПЕКАР.
На сьогодні в парламенті знаходиться законопроект, що передбачає запровадження відповідальності за невиконання закону про захист персональних даних. І підприємці звертаються до керівництва країни з проханням відкласти ухвалення й набуття чинності цього законопроекту до розробки підзаконних актів.
За словами В.ПЕКАРА, «підприємці не проти вже діючого закону про захист персональних даних. Підприємці побоюються тільки того, що закон є неточним, має дуже багато «дірок» і є великою базою для корупції».
В.ПЕКАР також повідомив, що на сьогодні відповіді на звернення до керівників країни отримано не було.
Коментуючи законопроект, що запроваджує відповідальність за невиконання закону про захист персональних даних (далі - Закон про ЗПД), юридичний радник президента Української асоціації директ-маркетингу (УАДМ) Дмитро ЙОВДІЙ зазначив: «Тут створюється серйозна ситуація: норми закону фактично виконати неможливо, немає нормативно-правових актів, які можуть регламентувати його виконання, але вже пропонується встановити адміністративну й кримінальну відповідальність за невиконання норм цього закону». Наслідком такої ситуації може бути корупція, вважає він.
Юрист також підкреслює, що на сьогодні немає жодного підзаконного акту, який би встановлював механізм виконання закону про ЗПД. «Внаслідок цього, багато положень закону є незрозумілими як для підприємців, як для громадян, так і для самої держави, державних органів, які повинні його виконувати», - сказав він. За словами Д.ЙОВДІЯ, в законі необхідно чітко прописати визначення персональних даних особи з визначенням мінімально необхідної персональної інформації.
Голова правління Інтернет-асоціації України (ІНАУ) Тетяна ПОПОВА повідомила, що для дії цього закону необхідно розробити близько 30 нормативних актів. «Наша асоціація, безумовно, теж стурбована тим, що з одного боку набув чинності закон, створено орган, у якого явно фінансування недостатньо для того, щоб собі забезпечити кваліфікований персонал, який зможе в найкоротші терміни цю нормативну базу розробити. Більш того, той бюджет, який виділено, його недостатньо для створення електронного реєстру...», - сказала вона.
Т.ПОПОВА зазначає, що на сьогодні серед підприємців асоціації паніка через нерозуміння застосування норм закону про ЗПД.
Як повідомляв УНІАН, 1 червня 2010 року Верховна Рада прийняла Закон України "Про захист персональних даних". Закон набув чинності 1 січня 2011 року, окрім статті 3, яка набула чинності з дня його публікації.
Законом регулюються відносини, пов`язані із захистом персональних даних під час їх обробки.
Згідно із законом, об’єктами захисту є персональні дані, які обробляються у базах персональних даних. Персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом. Законом може бути заборонено віднесення персональних даних певних категорій громадян чи їхнього вичерпного переліку до інформації з обмеженим доступом.
Мета обробки персональних даних має бути сформульована у законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність власника бази персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
У разі зміни визначеної мети обробки персональних даних суб’єктом персональних даних має бути надана згода на обробку його даних відповідно до зміненої мети.
