Фінанси
Аграрна компанія «Укрлендфармінг» залучила синдикований кредит у розмірі 600 млн. дол.
Як повідомили УНІАН у прес-службі компанії, цей кредит є найбільшою позикою, виданою за час незалежності приватній українській компанії іноземними кредиторами.
Кошти компанії надали німецький Deutsche Bank AG і Сбербанк Росії.
Лідменеджером операції виступила компанія «Трійка Діалог». Термін дії договору становить 5 років, кредитна ставка – Libor+8%.
За словами власника компанії «Укрлендфармінг» Олега БАХМАТЮКА, одержані кошти буде спрямовано на вирішення цілої низки завдань із стратегічного розвитку і розширення бізнесу. «За рахунок залучених ресурсів ми маємо намір спорудити два елеватори загальною потужністю 650 тисяч тонн одночасного зберігання зерна. Ці об`єкти будуть розташовані на Заході і Півдні країни. Ми маємо намір почати будівництво вже цього року і завершити його через 1-1,5 роки. Крім того, ми збираємося відновити парк сільськогосподарської техніки, а також рефінансувати попередні, дорожчі кредити, поліпшивши стан свого кредитного портфеля», - відзначив О.БАХМАТЮК.
Він також додав, що група «Укрлендфармінг» зберігає сильні можливості з генерації грошових коштів.
На частину майна екс-прем`єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО і екс-міністра внутрішніх справ Юрія ЛУЦЕНКА у ході досудового слідства накладено арешт.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив на брифінгу в Києві заступник генерального прокурора Михайло ГАВРИЛЮК.
"По всіх кримінальних справах, які сьогодні направлені до суду, на майно обвинувачених накладений арешт", - сказав він.
На уточнююче запитання, чи стосується це майна Ю.ТИМОШЕНКО і Ю.ЛУЦЕНКА, заступник генпрокурора відповів: "Без винятку".
Як нагадав М.ГАВРИЛЮК, згідно з позовом, який МВС пред`явило Ю.ЛУЦЕНКУ, збитки, заподіяні ним державі, оцінюються в 978 тис. грн. Для забезпечення позову на частину майна і рахунки Ю.ЛУЦЕНКА накладено арешт на суму більш як 1,7 млн. грн.
При цьому М.ГАВРИЛЮК відмовився повідомити, в яку суму оцінюється арештоване майно Ю.ТИМОШЕНКО.
Він зазначив, що процес виявлення майна, що належить обвинуваченим, продовжується, виявляється також майно, оформлене на родичів.
За даними Державного комітету статистики України, зростання ВВП України в I кварталі 2011 року проти I кварталу 2010 року (в постійних цінах 2007 р.) становило 5,3% (згідно з попередніми даними Держкомстату зростання становило 5,2%).
Про це повідомляється на сайті Держкомстату.
Згідно з повідомленням, зростання ВВП у I кварталі 2011 року проти IV кварталу 2010 року, з урахуванням чинника сезонності, становило 2,9%.
За даними Державного комітету статистики, номінальний валовий внутрішній продукт України за підсумками I кварталу 2011 року становив 263,55 млрд. грн.
Черговий раунд переговорів між Україною та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі пройде наприкінці вересня у Брюсселі.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на брифінгу повідомив речник Міністерства закордонних справ Олександр ДИКУСАРОВ.
Він нагадав, що 20-24 червня у Києві пройшов 17-й раунд переговорів між Україною та ЄС щодо створення ЗВТ. У ході переговорів було досягнуто прогресу в узгодженні окремих положень майбутньої ЗВТ.
Зокрема, сторонами обговорювалися такі напрями: торговельні аспекти енергетичного співробітництва, митні питання та сприяння торгівлі, торгівля товарами, інструменти торговельного захисту, сталий розвиток і торгівля, конкуренція, торгівля послугами, санітарні та фітосанітарні заходи.
За результатами переговорів було домовлено про проведення міжурядових консультацій з окремих проблемних аспектів переговорного процесу та проведення наприкінці вересня у Брюсселі чергового раунду переговорів Україна-ЄС щодо ЗВТ.
Єврокомісія представила проект бюджету на 2014-2020 роки.
Як передає власний кореспондент УНІАН у Брюсселі, проект бюджету передбачає, що витрати становитимуть 972,2 млрд. євро (1% валового національного доходу), а зобов`язання по виплатах з урахуванням багаторічних програм - 1025 млрд. євро (1,05% валового національного доходу країн ЄС).
Основними напрямками витрат стануть створення нових робочих місць, економічний розвиток, підтримка сільського господарства і впровадження природоохоронних «зелених» технологій, а також посилення ролі ЄС на міжнародній арені.
Серед іншого, проектом бюджету, зокрема, передбачається витратити 40 млрд. євро Інструменту об`єднання Європи і 10 млрд. євро Фонду взаємодії на інфраструктурні проекти в сфері транспорту, енергетики і телекомунікацій з тим, щоб забезпечити взаємозв`язок між усіма регіонами ЄС.
В цілому ж, на розвиток взаємодії регіонів у проекті бюджету заплановано витратити 376 млрд. євро.
Спільна сільськогосподарська політика, згідно з пропозицією Єврокомісії, «обійдеться» бюджету в 371,72 млрд. євро. При цьому, третина прямої підтримки фермерам буде залежати від впровадження ними природоохоронних технологій.
70,2 млрд. євро у проекті бюджету відводиться на зовнішні відносини, при цьому, 16 млрд. євро з них планується витратити на політику сусідства з метою просування «демократії і процвітання» у країнах - сусідах ЄС.
Крім того, 20,6 млрд. євро з цих коштів планується витратити на допомогу найбіднішим країнам світу.
Проект бюджету також передбачає зростання інвестицій у дослідження – до 80 млрд. євро.
Крім того, Комісія пропонує витратити 4,1 млрд. євро на боротьбу зі злочинністю і тероризмом, а також 3,4 млрд. євро - на політику міграції та надання притулку.
Енергетика
Керівник «Газпрому» Олексій МІЛЛЕР підкреслює, що змін у контрактній системі на газ не планується.
Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це він сказав на річних загальних зборах акціонерів ВАТ «Газпром».
«Ми проявили твердість на переговорах щодо цін з нашими клієнтами, і в результаті наша виручка з європейського ринку збільшилася з 42,5 млрд. до 43,9 млрд. дол.», - сказав О.МІЛЛЕР.
Він підкреслив, що «Газпром» зберіг систему довгострокових контрактів з умовою «бери або плати», а також систему ціноутворення, прив`язану до нафтової корзини.
«Ніяких радикальних змін у контрактній системі не очікується і не планується», - зазначив О.МІЛЛЕР.
За його даними, ринкова частка «Газпрому» на європейському ринку складала на кінець 2010 років 23%. Для порівняння: частка Норвегії – 19%, Алжиру – 10% і Катару –6%, додав він.
За його словами, на основному ринку «Газпрому» попит почав відновлюватися швидше, ніж очікували оптимісти.
О.МІЛЛЕР зазначив, що в 2010 році в Європі відмічений абсолютний рекорд споживання газу. Зросли поставки російського газу до Чехії, Польщі, Сербії, де його імпорт газу значно перевищив докризовий рівень.
Керівник «Газпрому» також зазначив, що на ринку Франції, Німеччині спостерігалося стійке зростання імпорту газу з Росії.
Зниження ціни на газ для України може відбутися в рамках створення ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» спільного підприємства.
Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це глава «Газпрому» Олексій МІЛЛЕР сказав на прес-конференції за підсумками зборів акціонерів компанії.
За його словами, на корпоративному рівні й на рівні українського профільного міністерства під час переговорів Україна виступає з пропозицією знизити ціну на поставки російського газу в поточний період часу.
Він нагадав, що зараз ціна на газ для України на 100 дол. нижча, ніж ринкова згідно з Харківськими домовленостями.
«Якщо говорити про Україну, наше бачення таке: мабуть, НАК «Нафтогаз України» і в цілому Україна могли б вирішити дуже багато питань, прийнявши нашу пропозицію щодо злиття «Газпрому» й «НАК Нафтогаз України» і створення єдиної компанії», - сказав О.МІЛЛЕР.
За його словами, в цьому випадку діятиме єдина цінова політика, як на внутрішньому російському ринку для населення й промисловості України.
О.МІЛЛЕР підкреслив, що в разі створення СП у «Нафтогазу» з`явиться можливість фінансувати модернізації ГТС України.
«Це питання більш ніж актуальне й починає турбувати і кінцевих покупців, і постачальників газу», - сказав О.МІЛЛЕР.
За його словами, пропозиції «Газпрому» дозволять отримати фінансовий ресурс, який дозволить ГТС України відповідати всім вимогам, які існують на ринку.
«Наше бачення таке: ми можемо піти назустріч нашим українським друзям із розумінням того, що буде одна компанія, в якої будуть спільні цілі», - сказав О.МІЛЛЕР.
За його словами, всі зустрічі й переговори, які велися або вестимуться з української тематики, в першооснові виходять саме з розуміння створення спільної компанії.
Російський «Газпром» готовий купити 50% компанії «Білтрансгаз» за 2,5 млрд. дол. «буквально завтра», заявив голова «Газпрому» Олексій МІЛЛЕР.
Як передає власний кореспондент УНІАН в РФ, про це голова «Газпрому» О.МІЛЛЕР сказав на прес-конференції за підсумками зборів акціонерів компанії.
«Ми з нашими білоруськими колегами ведемо переговори з придбання другої половини – 50% «Білтрансгазу». Умови купівлі такі самі, що й при купівлі першої половини – 2,5 млрд. дол.», - сказав О.МІЛЛЕР.
За його словами, контракт на корпоративному рівні готовий на 98%.
Водночас, О.МІЛЛЕР наголосив, що Білорусь, на жаль, продовжує намагатися пов`язати підписання контракту на продаж з контрактом на простаки газу до Білорусі з 1 січня 2012 року.
О.МІЛЛЕР заявив, що купівля «Білтрансгазу» і постачання російського газу до Білорусі - різні питання.
«На жаль, наші білоруські друзі продовжують пов`язувати ці теми. Можна в цих пов`язуваннях застрягти. Якщо білоруська сторона прийме рішення про те, що без будь-яких додаткових умов вони готові продати нам 50% «Білтрансгазу», то контракт може бути підписаний буквально завтра», - сказав О.МІЛЛЕР.
Фондовий ринок
Фонд Державного майна України своїм наказом затвердив щомісячний план-графік продажу державних пакетів енергетичних компаній в 3-4 кварталі цього року.
Як передає кореспондент УНІАН, за інформацією голови ФДМУ Олександра РЯБЧЕНКА, відповідно до затвердженого плану-графіка, в серпні на приватизаційні конкурси планується виставити 25% держпакета акцій «Київенерго», 50% «Закарпаттяобленерго», 45% «Західенерого». Як відзначив голова ФДМУ, в серпні на біржу також планується виставити для продажу 21% «Черкасиобленерго». У зв`язку з цим О.РЯБЧЕНКО відзначив, що блокуючий держпакет «Черкасиобленерго» відповідно до домовленостей з ЄБРР, виставлятиметься на продаж разом з 25% акцій цього обленерго, який сьогодні належить ЗАТ «УкрЕСКО».
За інформацією голови ФДМУ, у вересні планується оголосити приватизаційні конкурси з продажу 50% «Вінницяобленерго», 45% «Крименерго» і 50% «Дніпробленерго». За словами О.РЯБЧЕНКА, в жовтні планується оголосити конкурси з продажу 25,9% «Тернопільобленерго», 45% «Чернівціобленерго», 25% «Дніпроенерго» і 40% «Донецькобленерго». О.РЯБЧЕНКО також не виключив можливості, що ФДМУ виставить цього року на продаж блокуючий пакет «Одесаобленерго».
О.РЯБЧЕНКО також відзначив, що підписав лист на НАК «ЕКУ» з проханням передати вище згадані держпакети акцій енергокомпаній в управління ФДМУ для їх подальшої приватизації. За його словами, можна очікувати, що впродовж найближчих двох днів НАК «ЕКУ» передасть Фонду першу групу компаній, про продаж яких планується оголосити в серпні, через місяць, можливо, буде здійснена передача держпакетів енергокомпаній, конкурси щодо яких планується оголосити у вересні, і ще приблизно через місяць, компаній, які планується виставити на продаж у жовтні.
О.РЯБЧЕНКО також відзначив, що оцінка вартості акцій енергокомпаній, що виставляються на продаж, швидше за все проводитиметься на підставі вартості котирувань їх акцій на фондовому ринку. За словами О.РЯБЧЕНКА, загальна вартість запланованих на продаж держпакетів акцій енергокомпаній становить близько 6 млрд. грн.
За словами голови ФДМУ, на сьогодні приватизацією держпакетів енергокомпаній цікавляться як вітчизняні, так і іноземні інвестори.
Представники компанії «Укртелеком» поки не зверталися до Фонду державного майна України за дозволом про продаж активів мобільного зв`язку компанії.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив голова ФДМУ Олександр РЯБЧЕНКО.
Він також зазначив, що до Фонду не надходило жодних звернень від «Укртелекому» про припинення обслуговування стаціонарних радіоточок.
О. РЯБЧЕНКО зазначив, що і в першому, і в другому випадку таке узгодження з Фондом необхідно.
Вищий господарський суд України 29 червня залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду про визнання права власності АТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» на пакети акцій 34 будівельних підприємств.
Про це УНІАН повідомила прес-служба Київської міської державної адміністрації.
Договори, на підставі яких була здійснена спроба позбавити холдинг його найбільш цінних активів, визнані нікчемними, тобто такими, які не породжують правових наслідків, зазначили в прес-службі.
«Це рішення ставить крапку у судовій тяганині навколо активів «Київміськбуду». Вважаю, що команда Олександра ПОПОВА виконала свою обіцянку повернути «Київміськбуд» киянам. У власність мешканців столиці повернуті не тільки власне холдинг, але і всі підприємства, які входили до його складу», - заявив заступник голови КМДА Олександр ПУЗАНОВ.
«Київміськбуду» повернуті наступні пакети акцій:
55,977% акцій ВАТ «Домобудівний комбінат № 3»; 55% акцій ВАТ «Завод опоряджувальних матеріалів»; 51,047% акцій ВАТ «Міськбудтранс», 47,49% акцій ВАТ «ДСК« Відрадний »; 36,571% акцій ВАТ« Трест МІСЬКБУД-4 »; 36,423% акцій ВАТ« ПТІ Кіїворгбуд »; 30,65% акцій ВАТ« Інвестиційні технології »; 30% акцій ВАТ« Трест «Київміськбуд - 6»; 30% акцій ВАТ «Трест « Київміськбуд - 3 »; 30% акцій ВАТ «Тайга», 30% акцій ВАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління»; 30% акцій ВАТ «Промінь», 30% акцій ВАТ «ЗЗБВ № 1»; 30% акцій ВАТ «Завод ДСП», 30% акцій ВАТ «Жуляни» ; 30% акцій ВАТ «ЕМЗ« Металіст », 30% акцій ВАТ« Експериментально-механічний завод »; 30% акцій ВАТ« Домобудівний комбінат № 4 »; 30% акцій ВАТ« Деревообробний комбінат № 3 »; 30% акцій ВАТ« Будтранс »; 30% акцій ВАТ« АТП - 5 »; 30% акцій ВАТ« АТП - 2 »; 30% акцій ВАТ« АТП - 1 »; 30% акцій ВАТ« Асфальтобетонний завод »; 29,998% акцій ВАТ« Кіївбуддеталькомплект »; 29,998 % акцій ВАТ «АТП - 7»; 29,743% акцій ВАТ «Управління спеціальних машин»; 26% акцій ВАТ «Київелектромонтаж», 25% акцій ВАТ «Трест Київспецбуд», 25% акцій ВАТ «Деревообробний комбінат № 7»; 20,892% акцій ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2»; 12,82% акцій ВАТ «Будмеханізація»; 10,1% акцій ВАТ «Кіївопорядкомплект»; 4,33% акцій ВАТ «Київоздоббуд» (30% з урахуванням скасування емісії).
(УНІАН)
