
Астрономи зафіксували рідкісне космічне явище — білий карлик поглинув залишки планети, що оберталася навколо нього.
У сузір’ї Трикутника, за сотні світлових років від Землі, розташований білий карлик LSPM J0207+3331 — залишок зірки, колись схожої на наше Сонце. За допомогою телескопа Кека на Гаваях вчені виявили у його атмосфері 13 важких елементів, зокрема залізо, нікель і кремній — рештки зруйнованої планети, яку зірка "з’їла", пише Daily Galaxy.
"Їхні атмосфери зазвичай прозорі, і важкі елементи швидко осідають до центру. Ми не очікували побачити настільки насичений спектр", — пояснила астрофізикиня Еріка Ле Бурде з Монреальського університету.
Планета, схожа на Землю, але з металевим серцем
Хімічний аналіз показав, що ця планета мала кам’янисту мантію і велике металеве ядро, подібне до Землі. Її розміри могли сягати 200 км, а ядро становило понад половину маси — навіть більше, ніж у нашої планети.
Залишки цієї планети потрапили у верхні шари білого карлика відносно недавно — інакше важкі елементи давно б осіли всередину. Це дозволило астрономам отримати унікальний "зріз" внутрішньої будови чужого світу, ніби космічний розтин планети, яка загинула.
Що буде з Сонячною системою
Після того як Сонце перетвориться на білого карлика, схожа доля може чекати й на нашу систему. За словами астронома Джона Дебеса з Наукового інституту космічного телескопа, подібні катастрофи можуть траплятися мільярди років після смерті зірки:
"Щось порушує систему навіть після того, як зірка згасла. Це може бути велика планета, яка тягне менші на нестабільні орбіти".
Такі процеси змушують навіть "мертві" системи залишатися динамічними й небезпечними, коли колишні орбіти руйнуються, а планети падають у свої зірки.
Парадоксально, але саме смерть зірок допомагає людству зрозуміти життя планет. Коли уламки світів осідають в атмосфері білого карлика, вони відкривають їхню мінеральну карту — від кальцію до хрому, від кремнію до заліза.
Вчені планують дослідити більше таких зірок за допомогою місій Gaia та майбутніх інфрачервоних телескопів. Це дозволить глибше зрозуміти, як народжуються, еволюціонують і вмирають планети.