Вже 4 рік у Латвії йде ліквідація ABLV банку, з яких вже майже 3 роки проходить так звана перевірка походження коштів клієнтів, що знаходяться на рахунках.
На цей час з упевненістю можна сказати, що ті клієнти, які досі не отримали виплати, що здійснюються банком ABLV, вже найближчим часом отримають з банку лист, який інформує про те, що банк прийняв рішення призупинити виплату коштів і передати справу для подальшої перевірки в Службу фінансової розвідки (СФР).
До цього листа, швидше за все, співробітники банку, що ліквідується, робили спроби зв'язатися з конкретним клієнтом, але не отримали необхідної інформації та документів, або не отримали зазначену інформацію в належному обсязі. Йдеться тут про правдоподібне та достовірне пояснення та обґрунтування легальності походження коштів, у тому числі з точки зору економічної обґрунтованості та характеру правових угод, у результаті яких дані кошти були отримані. Причини тут бувають різні - від небажання займатися пошуком, збором запитаних документів (іноді банк вимагає документи по операціях, що відбувалися 10 і більше років тому) або об'єктивної неможливості надати такі документи, до випадків, коли клієнт інформацію представляв, але її обсяг або зміст за якоїсь причини не влаштували банк.
Якщо банк надсилає клієнту вищевказаний лист, латвійське законодавство наказує, що банк зобов'язаний подати повідомлення в СФР. Після отримання такого повідомлення, СФР видає розпорядження про тимчасове заморожування та проводить оцінку правильності дій банку з заморожування. Така оцінка займає 5-8 днів, після закінчення якої СФР приймає рішення про припинення заморозки, що відбувається вкрай рідко, або як це відбувається в більшості випадків, або видає розпорядження здійснити заморозку.
В останньому випадку таке рішення має бути мотивованим, що, однак, не означає, що клієнту в певних випадках не доведеться "читати між рядками". Як і раніше, на цій стадії клієнт має право подати пояснення про законність походження заморожених коштів. Далі СФР продовжує оцінювати отриману інформацію про затримку випущених банком ABLV. Така оцінка може тривати до 40 днів після початкового розпорядження про заморожування. Після закінчення цього терміну заморожування коштів припиняється або видається розпорядження про продовження заморожування коштів на певний період (зазвичай не більше 45 днів).
На цій стадії клієнта банку з'являється право оскаржити розпорядження СФР слідчому судді. Рішення щодо такої скарги приймається протягом 30 днів.
Якщо переконати суд у необґрунтованості заморозки не вдалося, розгляд справи у СФР триває та займає, як правило, близько двох місяців. Після закінчення розгляду знову приймається рішення або про припинення процесу, або про передачу матеріалів справи в поліцію для порушення кримінального процесу про можливу легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом. Після початку кримінального процесу заморожування "перетворюється" на арешт.
Нарешті, останньою інстанцією у цій категорії справ є Окружний суд, рішення якого суду не підлягає оскарженню.
Слід зазначити, що відповідно до латвійського законодавства, за даною категорією справ не застосовується презумпція невинності. Таким чином, саме на клієнті банку лежить обов'язок у доказі своєї невинності шляхом подання документів та інформації, що підтверджують законність правочину. Неважко зробити висновок, що саме від активних дій кредитора банку може залежати доля грошових коштів, що зависли в банку ABLV.
Якщо у вас виникли будь-які питання або необхідна додаткова консультація у зв'язку з вищевказаною інформацією, просимо звертатися до партнерів ризького бюро NJORD Law Firm - присяжного адвоката Дмитра Колесникова (+37167313315, dk@njordlaw.lv).
