Фото УНІАН

Верховна Рада України прийняла закон про комерційний облік комунальних послуг, який передбачає обов'язкове встановлення будинкових приладів обліку (лічильників) споживання теплової енергії, гарячої та холодної води в нежитлових (до 1 жовтня 2017 року) та житлових (до 1 жовтня 2018 року) будівлях.

Читайте такожЦього року українці розраховуються за комуналку на рівні 103% - Зубко

За прийняття відповідного законопроекту №4901 проголосували 238 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.

Відео дня

"Основна мета закону – це перехід на 100% облік споживання теплової енергії, гарячої та питної води за допомогою лічильників, що не дозволить перекласти на пересічного громадянина наднормативні втрати монополістів і закладе принцип, згідно з яким кожен буде оплачувати тільки ті обсяги комунальних послуг, які він фактично спожив", - сказав народний депутат від фракції "Народний фронт" Віталій Сташук, представляючи законопроект.

За його словами, завдяки виконанню норм цього закону Україна зможе відійти від "релікту радянської епохи" - норм споживання енергоносіїв.

В ході обговорення законопроекту депутати підтримали поправки, згідно з якими витрати на установку, заміну і обслуговування вузлів обліку (лічильників), які понесе оператор мереж (поставляє компанія), будуть відшкодовуватися за рахунок споживачів.

Згідно з пояснювальною запискою, в проекті закону передбачається запровадження обов'язкового комерційного обліку теплової енергії, гарячої та питної води, оскільки всього 22% багатоквартирних будинків в Україні ведуть будинковий облік споживання теплової енергії. Також наголошується, що низький рівень обліку енергоносіїв обмежує можливості для їх ефективного використання.

Даний закон зобов'язує обладнати всі будівлі, приєднані до теплових та водопровідних мереж, будинковими приладами обліку гарячої та холодної води. Встановити такі лічильники буде зобов'язаний оператор зовнішніх мереж (теплокомуненерго або водоканал) для нежитлових приміщень – до 1 жовтня 2017 року, а для житлових – до 1 жовтня 2018 року. В ці терміни також повинні будуть вкластися і власники квартир, встановивши поквартирні прилади обліку.

Читайте такожВлада Києва розповіла про підвищення тарифів на утримання будинків: квартплата зросте в 1,5-2 рази

Також закон забороняє приєднувати до мереж нові будівлі, які не обладнані приладами обліку.

Згідно з цим документом, після встановлення лічильників всі розрахунки за споживання теплової енергії, гарячої та питної води повинні будуть поводиться виключно за даними лічильників.

Так, законом передбачається обов’язковий приладний комерційний облік комунальних послуг (на вході в будівлю), а також розподільний облік (поквартирний). 

Граничний термін запровадження комерційного обліку тепла – протягом року з дня набрання чинності Законом, комерційний облік води – протягом двох років, а розподільний облік – протягом трьох років.

Законом визначено:

- механізм оплати за встановлення, заміну та обслуговування вузлів обліку (визначається для кожного будинку окремо);

- перелік обов’язкової інформації для формування рахунків за комунальні послуги та доступ до такої інформації; 

- загальний порядок доступу до вузлів обліку;

- відповідальність за невиконання вимог закону.

Прийняття Закону дозволить знизити на ¾ обсяг необлікованих витрат води у внутрішньобудинкових системах та скоротити споживання теплової енергії протягом 1-3 років в середньому на 15-20%, що, у свою чергу, сприятиме зменшенню споживання газу та скороченню викидів парникових газів.

Як повідомляв УНІАН, 25 листопада 2015 року Кабмін затвердив Національний план дій з енергоефективності до 2020 року, згідно з яким уряд розраховував в 2016-2019 роки впровадити повний комерційний облік споживання природного газу, теплової енергії та води в житлових і бюджетних будівлях.

В липні 2016 року в Державному агентстві з питань енергоефективності заявили, що введення 100% обліку споживання тепла і води населенням дозволить скоротити використання теплової енергії на 15-20%.

18 жовтня 2016 року Рада прийняла в першому читанні законопроект про комерційний облік комунальних послуг, а 16 травня 2017 року цей проект був відправлений на повторне друге читання.