В Україні кількість житла, яке несе загрозу життю власним мешканцям, збільшилася в рази. 5% житлового фонду 23 роки вимагає негайного знесення через аварійний стан, йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.
Читайте такожУ Києві подорожчало житло: як змінилися ціни
Більшість з будинків – так звані хрущовки. Понад 60 років тому їх будували ударними темпами. На стіни йшло не більше двох тижнів і ще місяць - на внутрішні роботи. Розрахунок був такий: з бараків і землянок швидко переселити людей у нове житло.
Зараз ці приміщення стали суцільною проблемою для власників. Урбаністи в черговий раз заговорили про велике переселення не тільки будинків, а цілих кварталів і мікрорайонів. Директор Інституту урбаністики Алла Плешкановська має свої напрацювання з реконструкції одного з мікрорайонів Києва 2008 року. Тоді навіть знайшлися інвестори, але планам завадила криза, відзначають журналісти.
Плешкановська озвучує свої плани реконструкції житлових масивів. Для новобудов каже, місця ще достатньо. Наприклад, старі хрущовки розташовані не дуже щільно. У стареньких дворах можна вигнати з десяток хмарочосів і переселити туди хоч весь район. Проте технічно це буде складно, бо хтось повинен подбати не тільки про стіни, але і про комунікації, дитячі садки, школи.
Про щось подібне у високих кабінетах заговорили і зараз, тому що всі розуміють - рано чи пізно хрущовки почнуть сипатися. Найжахливіше - це може відбутися одномоментно по всій країні. Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, навіть закон зразка 2006-го вирішив осучаснити. Він пропонує переселяти людей з хрущовок в новобудови в тих же районах у квартири з ремонтом.
Реконструювати можна дешевше, якщо звернути увагу на досвід Німеччини. Тамтешні хрущовки вже і не схожі самі на себе, адже пройшли процес реновації. Це коли будинки ретельно ремонтують, замінюють всі труби, електропроводку, вікна, утеплюють, фарбують і додають ще кілька поверхів. Там збільшують площу квартир, щоб мешканцям було комфортніше. Зайві квадратні метри продають. Цю практику можна застосувати в Україні лише там, де панельні будинки в більш-менш нормальному стані. Однак дешевим і простим це рішення не буде, стверджує Парцхаладзе. Зокрема, хтось повинен взяти на себе зобов'язання замінити комунікації, побудувати будинок і всіх переселити.
Мешканці повинні розуміти, що інвестор, який вкладає кошти, повинен щось заробити. Він піде на це вкладення, якщо буде знати, що він все ж щось отримає з продажу інших квартир. Одна хрущовка - це сто квартир - лише невелика частка всього хмарочоса. Все інше буде продаватися за комерційною ціною. Інвестори розраховують на великий куш. У нинішніх умовах це буде просто неможливо. Столична влада запропонувала варіант співфінансування. Схема така: забудовник зводить будинок, місцева влада відповідає за підземні комунікації, дитячі сади і школи, дороги. Цей варіант може бути вигідним усім, відзначають журналісти.
Рівень комфорту 1960-их - це двокімнатна квартира в 46 квадратів. Множимо на півтора – 69 метрів, що є розміром потенційної квартири під час переселення. Фактично - однокімнатна за сучасними мірками.
У Мінрегіоні розраховують за рік-два почати втілювати задумане, щоб за п'ять вже було куди вселяти людей. Це буде за оптимістичним сценарієм. У гіршому варіанті людей можуть обдурити з квадратними метрами. Нагадаємо, 2017 рік був останньою датою для існування перших хрущовок.
