REUTERS

Заява Міністерства фінансів України про готовність застосувати «альтернативні» механізми фінансування у рамках програми співпраці з Міжнародним валютним фондом у разі досягнення домовленостей з кредиторами про реструктуризацію боргу на початку наступного тижня означає готовність української влади оголосити мораторій на боргові виплати.

Такого висновку дійшли опитані УНІАН експерти, коментуючи останню заяву Міністерства фінансів від 5 серпня.

«Думаю, що це такий словесний оборот, щоб завуалювати термін «мораторій», - сказав керівник аналітичного відділу ICU Олександр Вальчишен, коментуючи формулювання Мінфіну про альтернативні методи фінансування у рамках програми з МВФ. При цьому, експерт не вважає, що уряд оголосить мораторій на боргові виплати наступного тижня. «Потрібно прив'язуватися до виплати євробондів у вересні. Якщо до цього часу не домовитися, тоді питання буде поставлено руба. І робитимуться такі кроки. В цілому, завершення боргової операції можливо у вересні-жовтні», - додав він.

Відео дня

Читайте такожBloomberg: кредиторів не влаштувала пропозиція України - завтрашні переговори можуть не відбутисяТакож Вальчишен повідомив, що група ICU зберігає свій прогноз, вважабчи прийнятними умовами боргового операції для обох сторін зниження номіналу боргу на 25%, зниження купона до 4,5% та продовження строків погашення боргу таким чином, щоб у період дії програми з МВФ Україна отримала пільговий період на 5 років. Після пільгового періоду платежі за боргом будуть здійснюватися рівними частинами щорічно аж до останнього погашення через 15 років.

Директор аналітичної групи Case Ukraine Дмитро Боярчук також вважає, що анонсовані Мінфіном «альтернативні методи» - це мораторій на боргові виплати, застосування якого в рамках чинного законодавства можливо вже більше місяця, але при цьому сумнівається, що кредитори злякаються подібних погроз.

Водночас Боярчук дотримується більш песимістичних прогнозів щодо ймовірних параметрів реструктуризації боргу. «5-10% списання боргу - це максимум, на що ми можемо розраховувати. У нас немає сильних аргументів. Оскільки у випадку мораторію інвестори просто тимчасово не отримають свої гроші (до рішення судів), а у нас почнуться «дружні» спекуляції на тему дефолту і розгойдування ситуації. Ціна питання для кредиторів і для нас - непорівнянні», - пояснив він.

Читайте такожМожливий мораторій на сплату боргів не зупинить співпрацю України і МВФ - ЛагардЯк повідомляв УНІАН, Україна почала переговори про реструктуризацію частини боргу в рамках нової програми з Міжнародним валютним фондом у березні цього року, і розраховує в результаті відстрочки виплат за боргами і їх часткового списання заощадити до 5,2 млрд дол. у цьому році і до 15,3 млрд дол. у найближчі 4 роки.

На цей час домовитися з кредиторами і провести реструктуризацію вдалося лише двом державним банкам – «Укрексімбанку» і «Ощадбанку», які отримали відстрочку виплати боргу на 7 років в обмін на підвищення ставки купона без списання основної суми боргу за єврооблігаціями з погашенням у 2015-2018 роках на 1,5 млрд дол. і 1,3 млрд дол., відповідно.

У червні міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що Україна «теоретично» може оголосити мораторій наприкінці липня за відсутності прогресу в переговорах з кредиторами, для чого у Кабінету міністрів є повноваження згідно з чинним із 17 червня законом. Однак згодом сторони переговорного процесу оприлюднили спільну заяву про прогрес та укладання угоди про конфіденційність, і 24 липня Мінфін сплатив купон за євробондами на 120 млн дол.

4 серпня Мінфін направив Комітету кредиторів оновлену пропозицію, назвавши поточний тиждень вирішальним для переговорів, і запропонував зустрітися на вищому рівні в Лондоні 6 серпня. За даними агентства Bloomberg, кредитори, які раніше вже погодилися на списання 5% номіналу боргу, у відповідь на нову пропозицію Мінфіну попросили перенести зустріч на 10-11 серпня.

Вчора, 5 серпня, Мінфін заявив, що Україна готова перенести зустріч з Комітетом кредиторів на 10-11 серпня, однак у випадку неможливості досягти домовленості на початку наступного тижня розглядає можливість застосування «альтернативних» механізмів фінансування у рамках своєї програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.