Збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень має взяти на себе держава, а не бізнес, - експерт

Держава повинна закласти у бюджет-2026 видатки на компенсацію збитків пасажирських перевезень Укрзалізниці, адже практика крос-субсидування вичерпала себе та суперечить європейським стандартам. Про це заявив директор Центру транспортних стратегій (ЦТС) Сергій Вовк.

За його словами, із такою позицією виступають не лише експерти чи профільний парламентський комітет, а й сама Укрзалізниця разом із Міністерством інфраструктури. Адже система, за якої збитки від пасажирки покривалися за рахунок реального сектору економіки, більше не працює – експортери зараз самі перебувають у кризовому стані.  

"На жаль, у проєкті бюджету, який було представлено, компенсацій немає. Сподіваюся, при повторному розгляді депутати прислухаються до цієї ініціативи. Система крос-субсидування непрозора, не відповідає європейській практиці й більше не працює — вантажовідправники просто не можуть покривати збитки пасажирки", — наголосив Вовк.

Відео дня

Він підкреслив, що пасажирські перевезення є соціальним зобов’язанням держави, а тому фінансувати їх слід напряму з бюджету. Це дозволить уникнути фінансової дестабілізації Укрзалізниці та негативних макроекономічних наслідків від підвищення тарифів на вантажні перевезення.

На думку Вовка, запровадження бюджетних компенсацій не лише стабілізує фінансовий стан компанії, а й стане позитивним сигналом для її кредиторів і міжнародних партнерів. 

Він також підтримав ініціативу Федерації роботодавців України щодо підписання багаторічного меморандуму між урядом та Укрзалізницею, який би передбачав поетапну відмову від крос-субсидування та гарантії державної підтримки соціально важливих перевезень.

Як відомо, Укрзалізниця виступила з ініціативою підвищити тарифи на вантажні залізничні перевезення на 37%, щоб покрити зростаючі збитки від пасажирських перевезень. Водночас, за підрахунками економістів, таке підвищення може призвести до падіння вантажної бази на 15%, що дасть УЗ лише близько 12 млрд грн додаткових доходів. Водночас, втрати для економіки складуть 96 млрд грн ВВП та 36 млрд грн податкових надходжень.