Брюссель. 7 лютого. УНІАН. Генеральний секретар Секретаріату Енергетичної хартії Андре МЕРН’Є не бачить підстав для докорінної зміни договору.
Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, про це йдеться в його коментарі щодо газової кризи на початку 2009 року, текст якого передано УНІАН.
“Криза між Україною та Російською Федерацією дала привід для коментарів щодо Договору до Енергетичної Хартії, його функціонування та доцільності для підтримки енергетичної безпеки”, - зазначає Генсек Енергетичної хартії.
“Необхідно одразу ж відзначити, що ніхто не ставить під сумнів принципи Договору, його базові опори – захист інвестицій, безпека транзиту і вирішення суперечок. Їх необхідність не підлягає сумнівам. Але Договір можна розвивати” – додав А.МЕРН’Є.
Він зазначив, що перебої з постачаннями газу на початку цього року відбулися незважаючи на положення Договору і водночас, стала порушенням умов двосторонніх угод між державами та енергетичними компаніями, що, на переконання Генсека Енергетичної хартії дає підстави вважати, що всі Договори та угоди можуть функціонувати лише за наявності політичної волі.
А.МЕРН’Є особливо прокоментував висловлювання щодо того, що Договір до Енергетичної хартії не спрацював в умовах російсько-української газової кризи. За його словами, Договір передбачає, що лише держави-учасниці мають ініціювати право вирішення спорів, записане в Договорі, однак жодна зі сторін не скористалася своїм правом. Крім того, Договір ніколи не мав на меті вирішення надзвичайних ситуацій.
“Тим не менше, Договір є унікальним діючим правовим інструментом, що регулює енергетичні питання. До нього регулярно звертаються як приватні інвестори, так і держави”, - указує А.МЕРН’Є.
Генсек Енергетичної хартії зазначає, що за 15 років дії Договору світ енергетики зазнав серйозних змін, пов’язаних із зростаючими потребами, вичерпання одних енергоресурсів та появу інших. Водночас, за його словами, було б невигідно і навіть шкідливо намагатися його змінювати, однак можна розвивати та доповнювати за допомогою протоколів, декларацій тощо.
“Держави-члени вже встали на цей шлях”, - заявляє А.МЕРН’Є. Так, досягнуто значного прогресу щодо проекту Протоколу про транзит, переговори по якому тривають вже 10 років, діє Протокол про енергоефективність, майже набула чинності Торгова поправка, яка приведе Договір до Енергетичної хартії у відповідність з угодами про міжнародну торгівлю.
Як повідомляв УНІАН, 6 лютого Президент Росії Дмитро МЕДВЕДЄВ запропонував ЄС розробити нову угоду замість Енергетичної хартії.
Російський Президент висловив думку про необхідність створити повноцінну міжнародно-правову систему захисту від інцидентів, схожих на останню російсько-українську кризу, в результаті якої постраждали треті країни.
Довідка УНІАН. Енергетична хартія 1991 року, яку також іноді називають Європейською Енергетичною Хартією, є політичною декларацією наміру заохочувати енергетичну співпрацю між Сходом і Заходом.
Договір до Енергетичної хартії було підписано в грудні 1994 року й набув чинності в квітні 1998 року. Основна мета Договору до Енергетичної хартії - зміцнення правових норм у питаннях енергетики шляхом створення єдиного поля правив, яких повинні дотримуватися всі уряди, що беруть участь, таким чином зводячи до мінімуму ризики, пов`язані з інвестиціями й торгівлею у галузі енергетики.
На даний момент договір до хартії підписали 53 сторони (51 держава, в тому числі й Україна, а також Європейське Співтовариство і «Євратом» як окремі сторони). 20 країн і 10 міжнародних організацій мають статус спостерігача. США і Канада підписали Хартію, але не підписали Договір. Австралія, Білорусь, Ісландія, Норвегія і Росія підписали Договір, але не ратифікували його. Росія та Білорусь застосовують договір на тимчасовій основі до його ратифікації. Це означає, що ці країни погодилися застосовувати положення договору до Енергетичної хартії в тому ступені, в якому вони не суперечать їх конституціям, законам і підзаконним актам.
