Брюссель. 7 лютого. УНІАН. Генеральний секретар Секретаріату Енергетичної хартії пропонує обговорити заходи з підвищення прозорості на енергетичному ринку.
Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, про це йдеться в його коментарі щодо газової кризи на початку 2009 року, текст якого передано УНІАН.
“Можна розглянути широко відомі системи “Заходів з посилення довіри”. Основні правила цих систем достатньо прості: гарантована можливість відвідувати будь-які об’єкти для оцінки ситуації і її порівняння з односторонніми заявами з тим, щоб зробити чіткі висновки, які не можуть бути оскаржені в силу того, що вони є перевіреними і такими, що можуть бути легко перевіреними”, - вважає А.МЕРН’Є.
Він зазначає, що для створення таких заходів можливі два підходи. Перший полягає у створенні груп експертів, схвалених всіма сторонами, як, наприклад, групи, що працюють під егідою Міжнародного агентства з атомної енергетики, але така система може виявитися занадто громіздкою та коштовною. Другий – проведення інспекцій на запит, як система, що працює в рамках Договору про звичайні збройні сили в Європі. При цьому, в обох випадках, за словами Генсека Енергетичної хартії, ключовими є методи роботи: склад інспекційних груп, визначення об’єктів, що підлягають інспекції, терміни інспектування, квоти тощо.
“Повторимо, що для відновлення довіри будь-яка нова домовленість має гарантувати прозорість”, - наголосив А.МЕРН’Є.
“На завершення можна сказати, що міжнародній спільноті слід не просто виступати із абстрактними закликами до створення більш чіткої основи для регулювання світу енергетики. Настав час адаптувати Договір до Енергетичної хартії, в якій входять 53 члени. Це створило б атмосферу довіри і знизило б вірогідність криз, а у випадку їх виникнення, дало б можливість швидше їх вирішувати”, - резюмує Генсек Енергетичної хартії.
Він також наголосив на готовності Секретаріату зробити все можливе для доповнення та удосконалення Договору до Енергетичної хартії відповідно до побажань країн-членів.
Як повідомляв УНІАН, 6 лютого Президент Росії Дмитро МЕДВЕДЄВ запропонував ЄС розробити нову угоду замість Енергетичної хартії.
Російський Президент висловив думку про необхідність створити повноцінну міжнародно-правову систему захисту від інцидентів, схожих на останню російсько-українську кризу, в результаті якої постраждали треті країни.
Довідка УНІАН. Енергетична хартія 1991 року, яку також іноді називають Європейською Енергетичною Хартією, є політичною декларацією наміру заохочувати енергетичну співпрацю між Сходом і Заходом.
Договір до Енергетичної хартії було підписано в грудні 1994 року й набув чинності в квітні 1998 року. Основна мета Договору до Енергетичної хартії - зміцнення правових норм у питаннях енергетики шляхом створення єдиного поля правив, яких повинні дотримуватися всі уряди, що беруть участь, таким чином зводячи до мінімуму ризики, пов`язані з інвестиціями й торгівлею у галузі енергетики.
На даний момент договір до хартії підписали 53 сторони (51 держава, в тому числі й Україна, а також Європейське Співтовариство і «Євратом» як окремі сторони). 20 країн і 10 міжнародних організацій мають статус спостерігача. США і Канада підписали Хартію, але не підписали Договір. Австралія, Білорусь, Ісландія, Норвегія і Росія підписали Договір, але не ратифікували його. Росія та Білорусь застосовують договір на тимчасовій основі до його ратифікації. Це означає, що ці країни погодилися застосовувати положення договору до Енергетичної хартії в тому ступені, в якому вони не суперечать їх конституціям, законам і підзаконним актам.
